Повідомлення

Начальник ГУР МО України Кирило Буданов взяв участь у Третьому міжнародному форумі зі стратегічних комунікацій Kyiv Stratcom Forum 2024.

Щорічний захід організовує Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

У розмові з Яремою Духом шеф української розвідки:

• розповів про стратегічні ІПСО росії;
• озвучив головні завдання України в інформаційній сфері;
• висловив міркування щодо месенджера “Телеграм”;
• прокоментував причини та наслідки теракту у підмосков’ї;
• пояснив роль спецслужби у протистоянні агресору в інформаційній сфері.

СТРАТЕГІЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ РФ

Є кілька стратегічних операцій саме інформаційно-психологічного, пропагандистського характеру, які веде рф. Одна з них називається “Перун”. Це її офіційна назва в рф. У свою чергу вона поєднується з великою операцією, яку вони назвали “Майдан-3” ― важко все ж таки у них з фантазією.

На жаль, треба визнати ― це в принципі працює. І треба розбирати на що й на кого направлені такі вкиди. Так, тут ми з вами дивимось: абсурдно слухати, і крім посмішки та здивування нічого іншого не викликають [такі] розповіді. Але в рф це сприймається досить таки серйозно.

В країнах, які займають, скажімо так, більш менш нейтральну позицію, це все тиражується. Офіційно показується пропагандою, це показується на офіційних заходах через російські посольства і так далі.

На жаль, треба визнати це має певні результати. Тож не така це вже й смішна історія.

Головне задання тут в Україні ― це убезпечити громадянина України від всього цього лайна, вибачте, і дати правильне роз’яснення ― де хоча б якась імовірність правди, а де відвертий просто фейк.

“КРОКУС СІТІ ХОЛ”

Три рази росіяни міняли версії. Крім того додалися, скажімо так, висновки з білорусі, які трошки руйнують останню заяву [кремля]. Хоча треба, правду кажучи, згадати, що офіційну заяву, яку зробив нібито путін, вона звучить, що це були нібито ісламісти, але отам якийсь все ж таки “слід” є.

Після цього з’явились пояснення патрушева і бортнікова, які там звинуватили мене особисто і що це все взагалі зробила Україна. Це є нісенітницею.

До речі, якщо ми торкнулись цього болючого питання, хоч це й ворог, але я не схвалюю в принципі терористичні акти проти цивільних людей. Це в принципі неправильно. Це моя особиста думка. Можливо, з нею не всі погодяться, але я так вважаю.

Щодо того, як це все сталося. По-перше, хочу сказати усім: як мінімум з 15 лютого 2024 року рф знала про підготовку. Можливо, в той момент вони не знали, що саме цей торговий центр [буде об’єктом]. Можливо, не знали масштабів. Я це допускаю, що думали, що буде трошки легше. Але з 15 лютого рф точно знала, що готується подібна операція.

Вони знали звідки прийдуть бойові групи. Як вони перемістились до рф через дві країни. В одній з них вони проходили допідготовку, і це теж їм було відомо. І тому зараз казати, що це зробили ми ― це несерйозно.

Для чого вони допустили, щоб це сталося ― є кілька варіантів. Перше ― це, як у них прийнято, боротьба “веж”, щоб зараз зняти кілька високопосадовців. Інший варіант ― вони насправді недооцінили масштабів того, що станеться. Думали, що це буде більш локально, і хотіли звинуватити в усьому Україну.

Є такий сталий вираз, навіть істина. Вона в середовищі спеціальних служб завжди функціонує: усі намагаються створити контрольований хаос. Абсолютно всі більш-менш серйозні організації пробували в різний час це робити. І аксіома в тому, що всі його робили, і жодна з них не змогла його зробити контрольованим. Те саме сталось і тут.

УЧАСТЬ РОЗВІДОК У ПУБЛІЧНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

Для зриву тих чи інших дій ― це стандартна практика для багатьох країн, робиться інформаційне попередження. Тобто частково оприлюднюється інформація для того, щоб люди, які щось планують організувати, зрозуміли, що це вже відомо і це не вдасться. Це стандартний прийом для будь-яких спецслужб.

ПРИНЦИПИ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ РОЗВІДКИ

Ми ніколи не робимо з білого чорне, і з чорного біле. Це те, на чому ми стоїмо. Тобто підміну реальності, як це робить рф, ми ніколи не робимо.

Цілком імовірно, що інколи ми можемо спробувати більше пояснити якийсь момент, на чомусь акцентувати там, де ми вважаємо за потрібне. Але жодного разу ми не перекрутили інформацію.

Тобто просто факт, якого не існує, подати його як правду і довкола нього робити всі свої дії ― такого ми ніколи не робимо. І це працює, тому що росія закидає безліч фейків, і на фоні того, що йде правдива інформація від нас, воно деякою мірою має менший ефект.

Якщо б вони з самого початку робили менше таких вкидів, їх би слухали більше насправді, але, слава Богу, вони допустились такої помилки.

ВПЛИВ КОМУНІКАЦІЇ НА ПЕРЕБІГ ВІЙНИ

Я якраз за те, що як не можеш зупинити, то треба очолити. Це мій підхід. Але є такі питання, які неможливо ані очолити, ані зупинити. Це теж треба вже прийняти, що воно є.

Що б ми з вами тут не робили ― ми не зможемо повністю зруйнувати лінію російської пропаганди. Вона все одно буде. В них достатньо для цього як фінансових, так і людських ресурсів у багатьох країнах світу. Це ж йде не тільки з рф, але й від їхніх агентів впливу в інших країнах.

Це величезна машина, з величезною кількістю і медійного ресурсу; [наприклад], “раша тудей” ― тільки подивіться скільки офісів і в яких країнах. І це тільки видима частина. А скільки прихованого, скільки йде всього через начебто мистецтво й так далі.

Подивіться російські фільми, які в принципі, не пов’язані з війною: майже в кожному є хоч один момент пропаганди ворожнечі. Будь-який, який хочете, беріть, і ви його [момент] знайдете. Навіть в комедіях.

ПІДРОЗДІЛИ “ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ”

У росії є абсолютно небульварне, як то кажуть, поняття, це офіційне поняття ― “інформаційна ізоляція”. Для цього створені відповідні підрозділи. Вони точно є в системі міноборони [рф]. Вони діють у районах бойових дій, вони є у багатьох різних гілках влади.

Завдання “інформаційної ізоляції” ― зробити, я це називаю, “світ навиворіт”. Повністю відрізати населення від правдивої інформації, і давати виключно те, що потрібно у потрібний момент. Позиції дуже часто змінюються, але це нікого не цікавить.

Боротись із цим на наших підконтрольних територіях ― реально. На непідконтрольних територіях ― на жаль, нереально. І це теж буде великою проблемою після їх звільнення. Бо “промивка” мозку йде досить таки серйозна.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ

Це нереально, на жаль. Це моя думка. Можливо хтось її не поділяє. Але, знаючи як працюють підрозділи “інформаційної ізоляції”, дивлячись як вони вже відпрацювали там…

До речі, це алгоритми, якими росія користується біля 500 років, як не дивно це звучить.

Перше, що вони роблять ― це вилучення всієї літератури, підручників і так далі. Це все називається “руйнування національної ідентичності”.

Далі йде перемикання телевізійного мовлення, обмеження інтернету і заміщення їх на свій контент. Усі ці фактори вже здійснені.

Тому, коли людина відірвана від одного історико-культурного та інформаційного кластеру і заміщена іншим, то йдуть негарні процеси. На жаль, це відбувається. Не треба цього боятись, бо все це повертається таким самим чином. На це буде потрібен час.

Контрдії росіянам треба робити, але треба розуміти, що такого ефекту, як всі мріють, не буде. Людина 24/7 перебуває під впливом цієї пропаганди. І якщо там до неї якийсь невеликий меседж доходить, так ― це когось підтримає, що надія є. Але не більше.

Працювати треба, але не слід переоцінювати те, що буде. Це об’єктивна реальність. Коли ви людині просто вимкнули все і дали їй два-три канали, на яких 24/7 ― картинка, яку ви хочете показати, вони починають у це вірити.

“TELEGRAM”

“Telegram” ― всі його читають. Він багато в чому несе руйнівний ефект тут всередині, але завдяки йому можна так само щось доносити до людей на окупованих територіях. Це те, що більш-менш якось працює.

З точки зору національної безпеки [“Telegram”] точно є проблемою, хоча я абсолютно проти утисків свободи слова. Але це вже занадто: у нас будь-яка людина може зробити канал, почати на ньому “вєщати” усе, що їй заманеться. Абсолютно все, що захоче і прикриватись тим, що це свобода ЗМІ. Це не свобода ЗМІ. Це трошки інакше називається.

На мою думку, один з варіантів ― це змусити всіх зареєструватися. Офіційно. Ти хочеш бути засобом масової інформації ― будь ласка, реєструйся. Нема чого приховувати, якщо ти хочеш доносити до людей, на твій погляд, правду. Це трошки виправить ситуацію.

ПРОТИДІЯ ВОРОЖОМУ КОНТЕНТУ

Ми не зможемо заблокувати все, що вони роблять. Це абсолютно нереально, і той, хто за це береться, просто згає час. Це неможливо. Технічно неможливо. Ви не можете просто вимкнути їх. Це вже не є реальним. Тобто лишається тільки варіант протидії.

Щодо протидії: тут велику роль буде відігравати консолідація довкола хоч якогось органу, який керує цією діяльністю. До прикладу, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Якщо він володітиме реальною ситуацією, і якщо буде нормальна комунікація між усіма, як то кажуть, учасниками цього процесу, то можна виробити більш-менш єдиний посил.

І це буде працювати.

КОМУНІКАЦІЯ ЩОДО “ІНЦИДЕНТІВ” НА РОСІЇ

Ми ніколи прямо не говоримо: “дивіться, це зробили ми”. На нашому офіційному ресурсі ви такого не знайдете.

Так, коли топили кораблі, то тут зрозуміло: ми публікували кадри з водних дронів. Це елемент пропаганди. Ви маєте мене теж зрозуміти. У всіх інших випадках ― якийсь натяк може йти, якісь експерти щось можуть сказати, але жодного разу я не сказав: “дивіться, оце зробили ми”. Це трошки неправильно і непрофесійно, на мій погляд.

Ще раз кажу ― натяки є. Для чого це потрібно? Можливо для того, щоб підтримати самих себе, бо за два з половиною роки війни теж людям треба вірити в перемогу, вірити, що це здійсненно.

ВІРА У ПЕРЕМОГУ

Люди мають вірити в перемогу. Перемогти без віри у перемогу ― неможливо. Зрозуміло, і зброя, і гроші ― все потрібно. Але без віри в перемогу це нереально абсолютно.

Дай людині найсучаснішу зброю, якщо вона не вірить, то просто розвернеться і буде не в той бік рухатись, скажімо так. Віра ― це основа.

ЗАВДАННЯ УКРАЇНИ У ГЛОБАЛЬНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

У нас є “гаряча”, як то кажуть, тематика ― “Крокус сіті”, трагедія, яка сталась. Це треба зараз пояснювати, тому що саме зараз рф робить свою масовану атаку на всі переважно західні медіа, пояснюючи західному суспільству, що це якийсь теракт, який організували ― цікаво вони кажуть ― “західний світ і Україна”, і направляють це на західну аудиторію. Це завдання таке, не сильно здійсненне, але вони це пробують зробити.

І в те, що західне суспільство більш-менш там не причетне, в принципі, повірять дуже швидко на Заході, а те, що Україна ― тут уже може бути двояке сприйняття. Тому треба розбивати цей наратив.

Ще раз кажу ― як мінімум з 15 лютого 2024 року рф знала про підготовку. Я вам більше скажу, ця інформація пройшла через розвідуправління угруповання [рф] у Сирії. От звідти вона пішла на москву. І нехай не розповідають казки, що це дивним чином все матеріалізувалось нізвідки.

Друге ― це розбиття наративу, що росія величезна країна, яка ніколи нічого не програвала, вона не віддасть те, що там колись захопили тощо, і що боротьба з росією ― це взагалі якесь нереалістичне завдання; це згаяний час, гроші, ресурси, люди тощо.

Це другий основний наратив, який на відміну від першого, ситуативного, є постійним. І його треба теж розбивати.

Неспроможність України перемогти і неспроможність рф програти ― це неправда.

Якщо просто подивитись в історію, я не кажу там вже давню, навіть не таку вже давню ― безліч випадків, де те, що зараз називається російською федерацією, програвало дуже так болісно. Тож оці два наративи зараз, на мій погляд, є ключовими.

[Питання російських активів та зброї для України] ― це все серйозні процеси, які якимось чином трошки будуть залежати від інформаційного фону, але там абсолютно інші важелі впливу на це.

Не треба на це особливо гаяти час, бо буде так, як воно буде. Буде непогано для нас, скажу вам відверто. Але це не головне. Головне ― це [руйнування] наративу, ніби росія не може програти, і з цього ж виходить, що Україна не може перемогти. От у цьому і є весь сенс.

ЧИ ЗМІНИТЬСЯ ЩОСЬ ДЛЯ УКРАЇНИ, ЯКЩО ЗНИКНЕ ПУТІН

Риторичне питання. Швидко точно нічого не зміниться, одразу вам кажу. Із різкими змінами в рф не може різко змінитись їхнє ставлення до світу, їхнє світосприйняття. Зрозумійте, що вони стали насправді жертвами своєї ж пропаганди. Це відбулось, вони це визнають, скажімо так.

Публічно це ніколи ніде не пройде, але вони максимально “розкачали”. Є у них такий вислів, мовою оригіналу ― “Мы максимально переоценили свою армию, раскачали и поверили в ее могущество. Максимально недооценили свою экономику. По итогу вышло, что армия у нас, мягко говоря, не очень, а экономика, в принципе, очень даже ничего”.

Суспільство прокачене на ненависть до колективного Заходу і України. Навіть якщо зараз з’явиться людина і скаже: “Знаєте, зупиняємось!”, навіть якщо все зупинилось ― ця ненависть ще багато років буде впливати досить серйозно на усі прийняття рішень, тому що всі вони будуть виходити з позицій, що вони ― вороги.

І, до речі, у нас буде те саме. Ви ж теж маєте це розуміти. При тому що у нас це абсолютно не приховується. [Уявімо], все зупинилось, росія вибачилась ― хто повірить росії через рік? Це незворотні процеси, які вже пройшли в суспільстві. Для цього потрібні роки і робота.

От Друга світова закінчилась. Зараз же, думаю, мало хто дивиться на німців, як на ворогів. Але пройшов час, і все стало нормально. А в 50-х роках важко було знайти людину, яка б дивилась на ФРН того часу, як на друзів. Тобто все минає з роками. І це непрості процеси.

ЗВЕРНЕННЯ ДО КОМУНІКАЦІЙНИКІВ

Працюйте, колеги. Працюйте і, будь ласка, об’єднайтесь уже зрештою, бо від цієї багатовекторності дуже багато є проблем, повірте мені.

Об’єднайтесь хоча б довкола цього Центру стратегічних комунікацій. Нейтральна структура, ні в кого, на мій погляд, не викликає якихось негативів. Це ж не співпраця зі спецслужбами, не співпраця з іншими органами і так далі.

Давайте разом убезпечимо наше суспільство від тієї руйнівної пропаганди, завдяки якій рф та інші країни, теж треба цього не забувати, насильницьки намагаються досягти своєї мети.

Просто об’єднайтесь, це не таке й вже важке завдання. Приходьте. Комунікуйте разом. Зустрічайтеся. Виробляйте якийсь базовий план. Не треба розказувати кому і що робити ― ви всі професіонали і дорослі, серйозні люди. Але генеральна лінія має бути ― без цього нічого не спрацює.