ГУР МО України в розділі “Морські судна” порталу War&Sanctions публікує дані про 26 суден, які росія використовує для перевезення зерна з ТОТ України, російської нафти та нафтопродуктів, а також скрапленого природного газу з підсанкційного проєкту “Арктик СПГ-2”.

Експорт енергоресурсів залишається одним із основних джерел фінансування війни росії проти України. Викрадення української аграрної продукції та її експорт росія також використовує як інструмент впливу на інші держави — зокрема для здобуття політичних і економічних преференцій.

Серед опублікованих суден:

• нафтові танкери, які перевозять російську нафту та нафтопродукти з портів Чорноморського і Балтійського регіонів в інтересах “лукойлу”, “роснефти”, “сургутнефтегазу”, “новатеку”, “татнефти” та “газпрому”;
• суховантажі, які вивозять сільськогосподарську продукцію з ТОТ України через порти Бердянська, Севастополя, Керчі та Феодосії;
• СПГ-танкери, які транспортують скраплений газ із підсанкційного плавучого сховища SAAM FSU (IMO 9915090), де накопичується СПГ із підсанкційного проєкту “Арктик СПГ-2”.

18 із 26 опублікованих суден не перебувають під санкціями жодної з країн-партнерів України. Зокрема:

• балкер LAMAR S (IMO 9154505), який у 2026 році неодноразово завантажував пшеницю на терміналі “Авліта” (ТОВ “Авал”) у тимчасово окупованому Севастополі для подальшої доставки, зокрема, до Сирії.
• універсальне суховантажне судно NAYA FALCON (IMO 8033120) у 2026 році вивезло із Севастополя харчову соду та гранульовані пшеничні висівки до Єгипту та Кіпру.
• танкер GREGAL (IMO 9378876), який входить до флоту компанії Cymare Navigation FZC (ОАЕ), афілійованій із російським “совкомфлотом”.

Синхронізація санкційних зусиль і затримання суден-порушників необхідні для обмеження морської логістики агресора та позбавлення росії ресурсів для продовження війни.