Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов здійснив візит до США у складі української делегації на чолі з Президентом України Володимиром Зеленським.
Перебуваючи у Вашингтоні, Кирило Буданов дав ексклюзивне велике інтерв’ю Говарду Альману для TheWarZone.
Начальник ГУР МО України розповів про перебіг контрнаступу та пояснив мету ударів по важливих російських військових об’єктах, зокрема системну кампанію проти ППО держави-агресора на території тимчасово окупованого Криму.
Також Кирило Буданов прокоментував останні диверсійні операції на території рф, загадкову атаку на “вагнерівців” у Судані та ракетний удар по штабу чорноморського флоту росії в окупованому Севастополі.
Головне з інтерв’ю:
[Для атаки на штаб чорноморського флоту рф] ми надали певну розвідувальну допомогу. Ми цілодобово без вихідних передаємо розвідувальну інформацію Генеральному штабу Збройних сил України.
З середини серпня щодо Криму відбувається певна активізація. [...] Ми наносимо ураження по військовій інфраструктурі та військових об’єктах рф на окупованому півострові.
Створені нами діри в системі російської ППО використовуємо для інших операцій. Крім того, ми виснажуємо їхні запаси ракет ППО ― вони не безмежні.
Також ми демонструємо очевидну неспроможність російських систем ППО, що, відповідно, робить їх менш прибутковими на світових ринках озброєнь. Коли весь світ бачить, що якісь безпілотники атакують москву, ніхто вже не хоче купувати російські системи ППО. І це для [росіян] дуже боляче.
Зараз є великий попит на українські дрони. Ми не можемо їх продавати зараз, бо всі вони використовуються у бойових діях, але після завершення війни це матиме велике значення.
Щодо ударів по росії, в тому числі по москві, які хтось проводить: зараз російське населення і особливо великий російський бізнес починають відчувати на собі вплив війни, тому що до цього війна для них відбувалась лише в телевізорі.
Удари по росії підривають віру населення у “всемогутній російський режим” ― вони починають ставити логічні запитання на кшталт: “А де наша система ППО, яка повинна нас захищати?”.
Атаку на аеродром “чкаловскій” неподалік москви здійснили диверсійні групи. Звісно, всі ці вони певним чином пов’язані з нами. Ми їм, скажімо так, допомагаємо. Це удар по фсб та по політичному й військовому керівництву рф, оскільки вони явно не в змозі забезпечити необхідну охорону стратегічно важливих аеродромів у москві.
Ми з нетерпінням чекаємо на американські “Абрамси”. [...] Їх потрібно застосовувати дуже особливо ― для конкретних, добре продуманих та підготовлених операцій прориву, бо якщо їх використовувати на передовій у загальновійськовому бою, то на полі бою вони довго не проживуть.
Усі основні бойові дії зараз ведуться “на ногах”, без використання якоїсь техніки. Це пов’язано з високою насиченістю артилерійськими системами на передньому рубежі, а також переносними протитанковими засобами.
У росіян людських ресурсів набагато більше. Тому ми не можемо продовжувати битися солдат на солдата. Це не дасть бажаних результатів. [Щоб це змінити], потрібно збільшити загальну кількість артилерійських стволів на полі бою. Нам потрібні системи озброєння великої дальності, щоб наносити ураження по командних пунктах, матеріально-технічних об’єктах ворога тощо.
Якщо сказати умовно, то 100 ракет [ATACMS ] ситуацію не змінять. Нам потрібні, принаймні, сотні.
Наступальна операція на півдні буде продовжуватись, доки у нас є ресурси. Паралельно з нею відбуваються операції з деокупації Бахмута. Нещодавно ми звільнили Кліщіївку, яка виглядає як маленька ділянка землі, але це дуже важливо, тому що вона розташована на пагорбі [...] Загроза втрати росіянами Бахмута змушує їх весь час перекидати нові додаткові сили в район міста.
Питання щодо Керченського мосту не в тому, нанесемо ми удар чи ні. Ми робимо це регулярно, тому доведемо справу до кінця. Це лише питання часу. Що зробить путін? Він знову засмутиться. Що він може зробити?
У будь-якій точці світу ми будемо шукати та вистежувати російських воєнних злочинців. Рано чи пізно цей час настане, де б вони не були. Тому не треба дивуватись, коли на якійсь території щось відбувається з російськими воєнними злочинцями. Щодо питання про [атаку на “ваґнерівців”] у Судані, я, на жаль, не можу ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію.
Україна буде вічно вдячна за всю допомогу, яка надається. Перемога над рф буде настільки ж перемогою Америки, як і України. Це буде наша спільна перемога, і вона вже близько.