Товариші генерали та офіцери!

Дорогі співвітчизники!

Як Верховний Головнокомандувач, як Президент від імені українського народу хочу подякувати вам, а також солдатам, старшинам, прапорщикам, всьому особовому складу Збройних Сил та інших наших військових формувань – за надійний захист країни від російського агресора. Агресії, яка в різних формах та з різним ступенем інтенсивності триває вже три довгих роки. Бо саме в цей час, три роки тому, так звані зелені чоловічки, почали незаконну анексію Криму.

2608 українських військовослужбовців загинули за час агресії, 2200 з них – зі складу Збройних Сил України. Просив би вшанувати їхню пам’ять хвилиною мовчання. Ми вшановуємо як Героїв Небесної Сотні, яких країна поминає в ці дні, так і тих, хто віддав своє життя за захист територіальної цілісності нашої держави.

Завдяки героїзму воїнів, завдяки подвижництву волонтерів, завдяки твердому патріотизму переважної більшості українських громадян, завдяки спільній роботі всіх гілок влади, завдяки зусиллям українських дипломатів, які залучили на нашу підтримку значу частину світової спільноти, - російську навалу вдалося призупинити. Ми звільнили частину захоплених ворогом територій і локалізували театр воєнних дій. Спасибі вам, і слава – Богові, що дав нам сил і можливості вистояти.

Однак, загроза повномасштабної агресії з боку Російської Федерації нікуди не ділася. І ця загроза не лише сочиться через неконтрольовані нами прикордонні ділянки на Донбасі, вона нависає по всій лінії кордону з Російською Федерацією, і навіть більше. Що переконує нас у ворожих намірах Російської Федерації.

В безпосередній близькості до наших кордонів розгорнуто підрозділи російських збройних сил чисельністю до п'ятдесяти тисяч осіб. Близько чотирьохсот сімдесяти танків, понад тисячу сімсот бойових броньованих машин, близько трьохсот дев’яноста артилерійських систем та двохсот двадцяти систем залпового вогню, коло чотирьохсот дев'яноста бойових літаків, сотні вертольотів, 24 бойових кораблі. Росіяни створюють нові і розширюють та модернізують наявні бази, інші об’єкти військової інфраструктури. І до речі, жодної гарантії, що в будь-який час ця навала суне на нас.

Шляхом формування військових частин, а також постачання бойовиків, військової техніки, засобів матеріально-технічного забезпечення відбувається прискорена мілітаризація окупованих територій. Нічого позитивного вони побудувати не можуть. Заводи, фабрики, робочі місця. Заводи просто демонтуються з Донбасу і обладнання вивозиться на територію Російської Федерації. А поставити танки, артилерійські системи, системи залпового вогню, якими вони збираються вбивати українців – це будь ласка.

На Південному Сході нашої країни, на Донбасі Росія сформувала два армійські корпуси, до складу яких входять шість механізованих бригад, одна піхотна бригада, три полки, дві артилерійські бригади, інші підрозділи. Управління ними, комплектування та всебічне забезпечення здійснюється звісно ж агресором – Росією. Додатково до складу цього угруповання залучено регулярні підрозділи збройних сил Російської Федерації. Нині вже приблизно три з половиною тисячі осіб.

Російський військовий контингент на Південному Заході, у придністровському районі Молдови, неконтрольованому Кишинівом, - теж, на моє глибоке переконання, може в будь-який час бути використаний для атаки на нашу територію і загрожує нашим кордонам. І хоча їх там, за нашими оцінками, не так багато, вони у якості допоміжної сили до понад двадцяти тисяч вояків в анексованому Криму здатні створити нам додаткові проблеми.

На півночі Кремль посилює тиск на Білорусь. Хоча я впевнений, що Президент Лукашенко не дозволить, про що він неодноразово мені казав, використовувати свою територію для недружніх дій щодо нас. До речі, нещодавно він заборонив використовувати фейкові папірці в якості документів для подорожей на території Білорусі. Впевнений в тому, що коли видають на тимчасово окупованих територіях замість документів ці папірці, їх це не врятує. Хоча це є фактичною ознакою визнання цих окупованих територій Російською Федерацією.

І навчений досвідом, я радив би білорусам, як і країнам Балтії, бути готовим до будь-яких сюрпризів з боку Москви.

Агресивна політика є елементом дуже небезпечної гри, яку веде керівництво Росії з метою кардинально змінити геополітичний ландшафт усього європейського континенту. Саме на цьому я наголошував декілька днів тому під час свого виступу та під час двосторонніх зустрічей на Мюнхенській безпековій конференції. Там я, як Президент України, наша дипломатія, ефективно працювали над зміцненнями коаліції на підтримку України. І наголошую, ф хотів би вас поінформувати, що дуже важливою була зустріч з Віце-президентом США Майклом Пенсом. Під час перебування у Мюнхені відбулася і телефонна розмова з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном. Наразі я задоволений тим, як наводяться мости, налагоджується наш діалог з новою американською адміністрацією. Також було дві надзвичайно ефективних розмови з Президентом США Дональдом Трампом.

Але в той же час я дуже розчарований тим, що низка українських політиків винаймає собі лобістів у Вашингтоні, плете інтриги та чинить перешкодити вітчизняній дипломатії, яка працює над поглибленням українсько-американського партнерства.

Хай із запізненням, але в усій Європі починають розуміти, який є невгамовний апетит у Російській Федерації. Вона брязкає зброєю біля кордонів, здійснює потужні кібератаки. При чому наголошую – якщо раніше концентрувалися факти кібербезпеки для захисту наших Збройних Сил, Генерального штабу, енергетики, атомних станцій від цих хакерських атак, сьогодні вони змінюють тактику і роблять хакерські атаки на мізки українців, європейців, американців.

Фінансує проросійські та євроскептичні партії та рухи Російська Федерація. Безцеремонно втручається у виборчі кампанії, поширює фейкові новини в стилі Геббельса. Москва наслідила в міграційній кризі, яка була насправді спробою просто дестабілізувати ситуацію як в Європейському Союзі, так за його межами, прямо розвалити Євросоюз. Взірцем безцеремонної поведінки стала участь Російської Федерації в спробі державного перевороту в Чорногорії, підготовці вбивства її керівництва – таким чином хотіли зірвати вступ цієї балканської країни до НАТО.

В Мюнхені я розповів історію, як в листопаді минулого року Президент Росії брав участь в церемонії нагородження лауреатів премії географічного товариства. “Де закінчується кордон Росії?”, – спитав він у школяра-учасника географічних олімпіад. “Кордон Росії завершується через Берингову протоку, кордон з США”, – відповів хлопчик. Це була правильна відповідь, але глава Росії вундеркінда таки підправив: “Слухай, кордони Росії ніде не завершуються”.

Потім він сказав, що це жарт. По відношенню до США та Берингової протоки – можливо це й так. А щодо нас – то більш, ніж серйозно! Для Путіна кордону з Україною не існує взагалі. Він не вважає нас, українців, окремою нацією, окремим народом, – тобто, заперечує сам факт існування України. Про що він неодноразово заявляв публічно.

Хочу підкреслити, це не є ідеологічна риторика! Такі заяви – це погроза, серйозніше якої просто бути не може. Саме невизнанням окремішності деяких європейських народів нацисти, – згадаймо історію, – мотивували окупацію країн у 40-х роках. Саме невизнання права українців на самовизначення лежить нині і в основі російської політики щодо України. Підстав вважати, що ці основи, чи як там у них кажуть, “скрєпи”, найближчим часом похитнуться – у мене нема жодних.

Більше того, планово безальтернативні президентські вибори в Росії, які відбудуться наступного року, вже зараз є додатковим аргументом для підвищеної бойової готовності Збройних Сил України. Адже абсолютно ясно, що гра м'язами є головною виборчою технологією. Ворожий курс по відношенню до України та всього зовнішнього світу користується, як це не прикро, підтримкою з боку російських виборців. Як казали колись, “народ и партия – едины!”

Отже, висновок очевидний. Росія буде намагатися реалізувати свої імперські плани, як у формі продовження гібридної війни, так і, не виключено, – відкритої агресії з масштабним застосуванням військової сили по всіх напрямках. І я наголошую, головним союзником України, оплотом і фундаментом її незалежності є Збройні Сили України. Ми кардинально і прямо по ходу бойових дій перебудовуємо не лише їх, а увесь сектор безпеки та оборони нашої держави, приводимо його у відповідність зі стандартами НАТО. За ці роки військо суттєво підвищило боєздатність. Рівень всебічного забезпечення можна вважати хоча і не ідеальним, але таким, що вже дозволяє якісно виконувати визначені завдання.

Ми значно наростили склад Збройних Сил України – нас вимушує це робити агресор. Сформовано шістнадцять нових бойових бригад.

Відбулися суттєві зрушення в організації, оснащеності та підготовці Високомобільних десантних військ. Я вважаю, що це було абсолютно виправдане рішення і вони стали ефективною складовою Збройних Сил України і наразі включають десантно-штурмові, повітрянодесантні та аеромобільну бригади. Їхній потенціал суттєво підвищено за рахунок абсолютно виправданого та вистражданого війною рішення щодо введення до складу цих бригад танкових підрозділів, систем залпового вогню і на сьогоднішній день десантники твердо і впевнено почувають себе на полі бою.

Минулого року до Збройних Сил прийнято за контрактом близько сімдесяти тисяч українських добровольців. І якість цього складу, який надійшов до складу Збройних Сил України, є значно вищою, ніж у попередні роки. З початку цього – ще чотири з половиною тисячі військовослужбовців записалися до лав Збройних Сил України. І це дозволило нам відмовитися від використання мобілізаційних ресурсів, як мене не критикували тоді, та забезпечити комплектування військових частин мотивованими військовослужбовцями військової служби за контрактом.

І, між іншим, кожен, хто міг би отримати повістку, якби й надалі тривали хвилі часткової мобілізації, мав би замислитися над тим, що лише завдяки Мінським угодам ми здобули ліміт часу для того, щоб потреби фронту закрити на добровільній і професійній основі.

Минулого року був сформований потужний оперативний резерв першої черги за рахунок особового складу, який набув бойового досвіду та вже зараз демобілізувався, але є добре вмотивованим, високопрофесійним та патріотичним. Це – понад 130 тисяч осіб.

В той же час ми зберігаємо призов на строкову військову службу. Так, ця категорія військовослужбовців не долучається до виконання бойових завдань в зоні АТО, проходить військову службу в основному у військових частинах забезпечення, але ключове – хлопці отримують підготовку у навчальних центрах за бойовими спеціальностями.

Минулого року проведено понад 500 навчань на території України. І до навчання, що дуже важливо, залучені інструктори з армій наших іноземних партнерів. І хотів би, користуючись нагодою, подякувати їм за допомогу. Мені приємно було почути, у тому числі і нашим американським партнерам, що під час бойових дій під Дебальцево у складі першого батальйону 72 бригади були військовослужбовці, які пройшли підготовку на навчальному центрі в Яворові разом з нашими американськими партнерами. Це вже інша армія. Вона по-іншому воює. І це яскравий приклад ефективності нашої співпраці. Насправді зараз часом вже не стільки вони навчають нас, скільки вже тренуються і навчаються нашому бойовому досвіду ведення бойових дій і дій в рамках гібридної війни у нас. Бо хто ще, крім нас, має такий досвід “спілкування” з росіянами?

В поточному році основні зусилля були концентровані при проведенні багатонаціональних навчань, вони будуть зосереджені на підвищенні бойової готовності підрозділів Збройних Сил України та на підвищенні рівня взаємосумісності наших військових підрозділів з підрозділами держав – членів НАТО. До слова, Україна беззастережно підтримує і вітає зусилля НАТО щодо посилення східного флангу Альянсу, захисту його країн-членів від ворожих зазіхань, зазіхань Російської Федерації.

У Мюнхені я ще раз поспілкувався з Президентом Литви Далею Грибаускайте, Президентом Польщі Анджеєм Дудою, інших країн, де розміщені і посилені ці підрозділи. І можу сказати, що оцінка цих діє є надзвичайно позитивна з боку країн, де посилюється східний фланг, бо і нам, коли в безпеці наші друзі, нам в Україні трохи спокійніше.

Якість же нашої підготовки, шановне товариство, прямо залежить від оснащення війська сучасним озброєнням, сучасною військовою технікою. Протягом минулого року для потреб Збройних Сил України поставлено близько двох з половиною тисяч зразків нового, модернізованого та відремонтованого озброєння та військової техніки. Ще близько п'ятнадцяти тисяч одиниць озброєння та військової техніки відремонтовано силами ремонтних бригад самих військових частин.

Цього року на розробку і закупівлю нових та модернізованих зразків озброєння та військової техніки передбачено виділити близько дев'яти мільярдів гривень. Україна ніколи цього не робила. І завдання вам, товаришу міністре оборони, іншим керівникам силових структур – забезпечити надійний та ефективний контроль за використанням кожної копійки фінансового ресурсу, який в ці скрутні часи виділений державою. Оборонне замовлення більше, ніж скромне у вимірі світових цін та у порівнянні з витратами агресора, але доволі відчутне для українського бюджету та для українських платників податків.

Безумовним пріоритетом в поточному році є відновлення надійної системи протиповітряної оборони, створення потужного ракетного щита України, нарощування бойового потенціалу авіації, артилерії, виробництво боєприпасів, розвиток систем телекомунікацій, автоматизованих систем управління військами і розвідки.

Я наказую продовжити і пришвидшити реформу продовольчого забезпечення. Я сам пройшов строкову службу, знаю, як колись годували в армії. Мені приємно сьогодні, що уже зараз не менше ніж 20% військових частин мають перейти на нову систему харчування, яка передбачає 360 базових продуктів замість 60, як було досі. Завершити перехід по всій армії на нову систему не пізніше 2019 року!

Шановні товариші, дорогі бойові побратими!

Дати гідну відсіч будь-яким спробам країни-агресора можуть лише об’єднані в єдиний кулак сили безпеки і оборони. Рівень міжвідомчої взаємодії не повною мірою відповідають потребам часу. Якщо на стратегічному і оперативному рівні за попередні роки вдалося покращити ситуацію, то на тактичному рівні поки що, на жаль, є питання. Генеральний штаб вживає відповідних заходів для виправлення ситуації. Зокрема збільшено кількість і масштабність заходів підготовки Збройних Сил, до яких планується залучити органи управління та військові підрозділи інших військових формувань та правоохоронних органів. В першу чергу – частин Національної Гвардії, Служби безпеки України, прикордонників. Налагодити ефективну взаємодію з підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій. І їх ефективність зараз була доведена під час кризи в Авдіївці, коли російський агресор хотів влаштувати там голодомор, відключивши й перебивши обстрілами постачання електроенергії, тепла, газу і води. Дуже сподівалися, що ми розпочнемо евакуацію. Навіть щоб прискорити цей процес, почали обстріл з систем залпового вогню і крупнокаліберної артилерії цивільних кварталів, вбиваючи цивільних громадян. Ми не дозволили їм цього зробити щодо тиску на нас. Силами військовослужбовців, рятувальників, представників військово-цивільних адміністрацій Авдіївка була врятована.

Звертаю увагу керівництва Генштабу щодо ефективної взаємодії з органами військового управління. Зараз активно мають навчатися і представники державних адміністрацій відповідного рівня.

Також наголошую на необхідності в ході будівництва і відновлення доріг, яке заплановане на цей рік, обов’язково врахувати маршрути масових військових перевезень. Прошу Генштаб скоординувати це з керівництвом Кабінету Міністрів, забезпечити цільове виділення коштів на відновлення визначених Генеральним штабом залізничних ділянок та утримання існуючих. А також – на будівництво необхідної кількості нових аеродромних ділянок доріг. І, до речі, возити солдат в теплушках далі неприпустимо, я думаю, ви розумієте, про що я кажу.

Шановні генерали й офіцери!

Ворог помітив позитивні зміни у Збройних Силах України. Інакше би він не подвоював і не потроював зусиль із внутрішньої дестабілізації. Фронт не по зубах, то ламають голову, що б зробити такого, аби вибухнуло в тилу. І не просто думають, а діють. Не самі, а за допомогою п’ятої колони. Днями СБУ викрила групу саме таких “колоністів”. Різноманітні заходи із дестабілізації ситуації в Україні вони готували на пряме замовлення із Російської Федерації. Вони адміністрували сайти, вони збирали багатосоттисячні групи під назвами “українська революція”, “третій Майдан”. Адмініструвалося це все з Санкт-Петербурга і Москви.

Але це не єдина технологія, якою володіє Москва. Комусь вона напряму віддає накази, які виконуються за гроші чи навіть за ідею. Але хіба мало таких, кого вона використовує всліпу?! Кому насправді й наказувати не треба, самі все зроблять - або в силу політичної короткозорості, або внаслідок вузькопартійного егоїзму. Це ті, хто не знає жодних меж у внутрішньополітичній боротьбі, хто не вважає за гріх ані прийняти пас у зовнішнього ворога, ані подати пас йому.

В Москві, а дехто і в Києві, докладали зусиль, аби в роковини загибелі Героїв Небесної Сотні вчинити якомога більше провокацій. Вони шукали й шукають бодай краплю крові, яка б спричинила масові акції протесту. До речі, найголосніше третій Майдан віщували канал “Звєзда” та інші російські ресурси.

Але я хочу подякувати десяткам тисяч киян та тих, хто приїхали до столиці, які в ці дні взяли і беруть участь у скорботних заходах в пам’ять загиблих героїв і не реагують на жодні провокаційні антидержавні заклики. І тих, хто в ці дні мирно висловлює свій протест, бо за таке право стояв і боровся Майдан. Інтереси цих киян і цих українців я як Президент буду захищати.

Хотів би окремо висловити подяку і керівництву правоохоронних органів. Я хочу відзначити, що вони цього разу блискуче спрацювали. Ваш авторитет і фронтовий досвід, і нове навчання дають можливість нам бути впевненими у забезпеченні миру та спокою. Як військові сили забезпечують мир та спокій громадян на фронті, так і нова українська поліція робить це в тилу, забезпечують безпеку як учасників масових заходів, захищаючи масові скупчення людей від ймовірних терористичних актів.

Було вилучено десятки стволів, гранати, кастети, взривпакетів та інших речей, якими ці провокатори збиралися святкувати третю річницю загибелі Героїв Небесної Сотні.

Однією із найвагоміших складових гібридної війни є інформаційна агресія. Останнім часом Росія особливо щедро засіває наш інформаційний простір повідомленнями, суть яких зводиться до того, аби зняти з неї, Російської Федерації, відповідальність за агресію, і призначити когось з України винними за продовження війни. Ця цинічна брехня, на жаль, підхоплюється та тиражується частиною українських політиків. При чому на фронті дуже добре відомо хто відповідає за агресію, хто першим відкриває вогонь і немає питань що вони роблять на нашій українській землі. А тут, всередині, політикани підривають нашу обороноздатність, бо б'є по головному – по непереможному і патріотичному духові кожного українця і всіх українців як великої європейської нації. Що спусковий курок війни, що ключі від миру, зараз знаходяться не в Україні, а знаходяться у Москві, в Кремлі.

Шановні учасники!

Впевнений, що проведення вашого чотириденного оперативного збору дасть змогу вам всім разом ознайомитися зі здобутками воєнного мистецтва, удосконалити практичні навички у виконанні обов’язків під час підготовки та ведення бойових дій. Не про все розкажеш у відкритому виступі, бо є воєнна таємниця, її ніхто не відміняв.

Не маю жодних сумнівів, що ваші високий професіоналізм, патріотизм, відданість та честь і надалі будуть запорукою успішного виконання поставлених завдань.

Ми і надалі продовжимо комбінувати військові зусилля з дипломатичними. І я не маю жодного сумніву – ми обов’язково переможемо. Бо в цій війні з нами правда, бо в цій війні з нами увесь світ і в цій війні з нами Господь Бог.

Слава Збройним Силам України!

Слава Україні!