Росія, ймовірно, знову планує атаки на українську енергосистему. Як та коли ворог може розпочати нові удари та скільки в нього для цього є дронів і ракет – нижче в матеріалі журналіста РБК-Україна Уляни Безпалько.
Під час підготовки матеріалу використовувалися коментарі речника командування Повітряних сил Юрія Ігната і представника ГУР Міноборони України генерала-майора Вадима Скібіцького.
Росія в цей опалювальний сезон, вочевидь, знову спробує погасити українську енергетику. Про це вже кілька місяців поспіль попереджають і військові, і представники влади, і профільні фахівці. На те, що ворог справді готується до атак, вказують принаймні кілька факторів та подій.
Десь з літа агресор почав проводити посилену розвідку українських енергооб'єктів. А вже з вересня суттєво скоротив кількість ракетних ударів – вочевидь, у спробі накопичити необхідний запас. І третій фактор: росіяни вже спробували втілити такий терористичний підхід і були відносно близькі до досягнення своєї цілі. Впродовж минулого листопада, грудня та січня графіки відключення електроенергії були більше схожими на графіки її включення. Проте вже з кінця лютого українці знову мали цілодобову подачу світла в своїх оселях.
Причина провалу плану Кремля – не лише в винахідливості наших енергетиків, а й у проблемах та прорахунках самих росіян. Однак тепер вони винесли уроки з попередніх помилок і, на жаль, більш продумано підійдуть до нових атак.
Коли та як
Минулоріч росіяни розпочали удари по об'єктах енергосистеми 10 жовтня, нібито у відповідь на атаку Сил безпеки України по Кримському мосту. Насправді Кремль використав це як формальний привід, адже ці атаки готував заздалегідь – лише під тиском розсерджених радикалів вирішив почати їх раніше. Фактично 45% ракет, випущених у жовтні-лютому, ворог потратив ще до настання зимових холодів. І це один із ключових факторів, який Москва, вочевидь, буде враховувати цьогоріч. Адже чим нижча температура – тим більше навантаження на енергосистему і тим критичнішими можуть бути її пошкодження.
"Найбільш ймовірно, вони почнуть, коли буде більше навантаження на нашу енергосистему і відповідно більш сприятливі умови для нанесення ударів. А таке може бути під час настання холодів, коли споживання електроенергії вийде на пікові показники осінньо-зимового періоду. Росіяни вичікують зниження температури нижче нуля", – розповів РБК-Україна представник ГУР МО, генерал-майор Вадим Скібіцький.
Зрештою, це не єдиний урок, який винесли росіяни. Регулярні залпи у 70-100 ракет істотно виснажили їхні запаси і в кінцевому рахунку не принесли бажаного результату. Тому тепер Москва, ймовірно, буде експериментувати зі схемами обстрілів та тактикою.
Дуже теоретична версія полягає в тому, що Кремль нібито планує завдати один, але надзвичайно масштабний удар з сотень ракет і так – стрімко зруйнувати українську енергетику. Однак виходячи і з технічних причин, і з бойових спроможностей Росії такий сценарій є вкрай малоймовірним.
Щоб досягти каскадного і більш руйнівного ефекту, їм треба одночасно бити по всім критичним точкам енергосистеми, пояснює Скібіцький. Якісь ракети під час однієї атаки влучать, якісь – будуть збиті і не досягнуть цілі. Далі буде проводитись дорозвідка, оцінка шкоди і планування наступного удару. Саме тому, ймовірно, агресор не обмежиться однією атакою, кажуть у ГУР.
Речник Командування Повітряних сил Юрій Ігнат припускає, що у своїх атаках на енергетику ворог робитиме ставку на ударні дрони "шахеди". До того ж якщо минулого року Кремль повністю залежав від поставок з Ірану, то зараз Росія вже сама запустила виробництво цих БПЛА.
"Збирати дрони – це і легше, і дешевше. Щоби повторити той сценарій, який росіяни втілювали минулого року, треба дуже багато ракет. Тому можна припустити, що цього разу дрони в пропорції до ракет будуть використовуватися більше, ніж минулого року. Минулого року цей показник складав 50 до 50", – каже Ігнат.
За словами Скібіцького, зараз вкрай складно сказати наперед, чого буде більше – ракет чи "шахедів". Так само, як і складно спрогнозувати тактику та схему потенційних ударів по енергосистемі.
"Вона може бути різною. Це можуть бути удари із застосуванням виключно ракет різних типів, можуть бути комбіновані удари з використанням і ракет, і безпілотних літальних апаратів. Разом з тим, за оцінкою воєнної розвідки, це однозначно будуть не такі примітивні атаки, як минулоріч", – пояснив представник ГУР.
Поширений серед аналітиків та фахівців прогноз – росіяни будуть вдаватися до комбінованих ударів з використанням і дронів, і крилатих ракет, і балістики. Минулої осені та зими противник застосовував мало балістичних ракет для ударів по енергетиці, за виключенням Х-22 та С-300. Зважаючи на підсилення української ППО, тепер балістики у ракетних залпах може стати більше.
Проте, за оцінкою ГУР, ворог буде використовувати більше саме крилатих ракет, а не балістики. Х-101, Х-555 плюс "Калібри" – це будуть основні ударні елементи, каже Скібіцький. Те, що з 25 вересня Росія не застосовує цих ракет, якраз і може свідчити про їхнє накопичення.
Запаси та виробництво
Приблизно з весни Москва поступово нарощує виробництво ракет, шукаючи будь-які лазівки в міжнародних санкціях. За даними ГУР, які надали РБК-Україна, зараз у ворога є в запасах приблизно 870 високоточних ракет оперативно-стратегічного та стратегічного рівня, які можуть вражати об'єкти на відстань понад 350 кілометрів. Це орієнтовно 165 "Калібрів", приблизно 160 одиниць Х-101, Х-555 і Х-55 з бойовою частиною, близько 290 одиниць "Іскандер-М" та "Іскандер-К", орієнтовно 80 "Кинжалів", а також 150 ракет Х-22 / Х-32. Ефективна відстань удару ракетою Х-22 – 350 кілометрів.
Скібіцький уточнив, що в минулому році показники були майже такі ж. Це, за його словами, свідчить про те, що Росії вдалося налагодити виробництво ракет і підтримувати його на достатньому рівні для накопичення запасу ракет.
"Зрозуміло, що використати повністю свої ракети росіяни теж не можуть – мінімум 30% вони мають залишити собі в запасах. У разі якщо вони знову випустять майже все по нашій енергетичній системі і не досягнуть результату – тоді знову хтось полетить з посади. А досягти результату їм буде складно – ми теж готуємось і розуміємо, як вони діють, що розвідують і, відповідно, вживаємо заходи для захисту нашої енергосистеми", – додав представник воєнної розвідки.
Якщо говорити про виробництво, то в жовтніі росіянам вдалось випустити близько 115 високоточних ракет з дальністю у понад 350 кілометрів. З них, за словами Скібіцького, "Калібрів" – 20 одиниць, Х-101 – близько 40. Також ворог щомісяця виробляє близько 30 балістичних ракет "Іскандер-М" та 12 крилатих "Іскандер-К". Крім того, йде модернізація Х-22, які противник переробляє на Х-32. Йдеться про невеликі показники – приблизно 9 одиниць на місяць. Щодо "Кинжалів", у жовтні, за даними ГУР, їх виробили в кількості 4 ракети. Крім того, у воєнній розвідці кажуть, що росіяни почали вдосконалювати протикорабельні ракети "Онікс" з метою використання їх по наземним об'єктам.
З "шахедами" у Москви ситуація дещо краща. Вже частково розпочались роботи на заводі в Єлабузі, де Кремль хоче розгорнути масштабне виробництво. Як пояснив Скібіцький, на цьому підприємстві відбувається лише кінцева збірка дронів-камікадзе, так званих "Герань-2". Проте по Росії працюють й інші, суміжні заводи, що поставляють комплектуючі для цих ударних БПЛА. В нещодавньому інтерв'ю РБК-Україна інший представник воєнної розвідки Андрій Юсов розповів, що зараз агресор здатний самостійно виробляти декілька десятків аналогів "шахедів" на місяць.
"Ворог планував виробляти в місяць щонайменше 200 "шахедів". Але в реальності виробляє менше. Російська федерація почала тільки нарощувати виробництво і на сьогодні в основному це зборка з компонентів, які поставлені з Ірану", – уточнив Скібіцький.
У ГУР не виключають, що Іран все ще може відправляти Москві і незначні партії готових "шахедів". Проте перші контракти, що були укладені, Тегеран уже виконав. Тому зараз активного переміщення готових "шахедів" з території Ірану до Росії ГУР не фіксує.
Україна тепер готова до можливих обстрілів значно краще ніж торік. За словами Ігната, українські фахівці аналізують нові тактичні прийоми ворога і удосконалюють методи протидії їм. Ведеться постійна робота для поставок нових систем ППО – як проти дронів, так і проти ракет – і поповнення боєкомплекту зенітних ракет для них. Про те, в якому стані українська протиповітряна оборона, РБК-Україна уже детально розповідало в одному з недавніх матеріалів.
Після попередніх атак наші енергооб'єкти мають кращий фізичний захист, але менший запас міцності. І немає жодних підстав вважати, що ворог не захоче цим скористатися. З огляду на риторику Москви, там були б і не проти хоч зараз призупинити війну, проте зі збереженням за нею наших окупованих територій. Вочевидь, Кремль зараз ставить на те, що після двадцяти місяців горя, терору та втрат темрява – це той самий план Б, який змусить українців відмовитися від боротьби.