Чибінєєв Валерій Вікторович народився в місті Бердянськ Запорізької області.
Рано втратив батьків, разом із молодшим братом виховувалися у Бердянській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів. Вже у п’ятирічному віці Валерій мріяв стати розвідником-десантником.
Після 9 класу вступив до Запорізького ліцею з посиленою фізичною підготовкою “Захисник”, згодом став курсантом факультету розвідки Військової академії (м. Одеса), пізніше був переведений до Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного (м. Львів), яку закінчив у 2010 році.
З курсантських років він любив займатися спортом та читати, особливо цікавився історичною літературою.
Офіцерський шлях у військовому званні “лейтенант” розпочав у 79 окремій десантно-штурмовій бригаді (місто Миколаїв) на посаді командира взводу. Згодом, коли у бригаді була сформована рота снайперів, був призначений її командиром.
Валерій Чибінєєв з перших днів російської агресії у 2014 році став на захист Батьківщини. У складі 1 аеромобільно-десантного батальйону брав участь у визволенні міста Лиман Донецької області.
У червні 2014 року, під час ведення бойових дій в районі селища Бірюкове Луганської області, очолюваний ним підрозділ знищив ДРГ противника та взяв у полон двох військовослужбовців терористичних військ. У липні того ж року, поблизу селища Ізварине Луганської області, разом зі своїми побратимами витягнув з підбитого танка трьох бійців.
У січні 2015 року обороняв Донецький аеропорт поблизу злітної смуги. У липні 2016 року, під час виконання бойового завдання на спостережному посту поблизу міста Авдіївки, в ході успішно проведених операцій групами снайперів під керівництвом Валерія Чибінєєва було знищено живу силу розрахунків кулеметів та гранатометів та одного снайпера, загалом 12 підтверджених цілей.
Тоді внаслідок ворожого артилерійського обстрілу отримав поранення, але незважаючи на це, продовжував керувати підрозділом, що дозволило утримати позиції.
Указом Президента України від 23 серпня 2016 року капітану Валерію Чибінєєву присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка”, який він отримав з рук Президента України під час параду на Хрещатику з нагоди 25-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2016 року.
У 2016 році Валерію Чибінєєву присвоєно звання “Почесний громадянин міста Запоріжжя”, а у 2021 році – “Почесний громадянин міста Бердянськ”.
У 2018 році Валерій приєднався до спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
11 квітня 2019 року в бою на Донеччині втратив рідного брата Романа, що дуже пригнітило Валерія, але додало ще більше завзяття помститися ворогу.
Напередодні широкомасштабного вторгнення російської федерації Валерій виконував бойове завдання на території Луганщини, а вже в перші дні березня 2022 року його група була перекинута на оборону Київщини. Саме група Валерія Чибінєєва допомогла зведеним підрозділам у Нових Петрівцях провести розвідувальні дії щодо розташування противника, а також виявила передові ворожі загони в населених пунктах Димер, Демидів, Козаровичі та провела розвідувально-диверсійні дії.
2 березня 2022 року група отримала завдання щодо снайперського прикриття дій зведеного підрозділу у Гостомелі та зайшла у місто. Діяли на випередження, було важливо зайняти позиції швидше за ворога.
3 березня 2022 року о 4 ранку розпочався артилерійський обстріл, була отримана інформація про наступ противника – ворожі колони висунулися з аеродрому. Група снайперів виявила і знищила ворожого коригувальника, на певний час артобстріли припинилися. На відстані близько кілометра три ворожі броньовані машини почали спішуватися. Валерій майстерно працював по ворогу з гвинтівки Barett М107 50 калібру, перший наступ було відбито. Але згодом наступ росіян продовжився, тільки з однієї позиції снайперів було помічено 9 ворожих БМД і по ним був відкритий вогонь. Коли у Валерія закінчилися як основні, так і резервні набої 50 калібру, він прийняв рішення вступити у ближній бій з автоматом.
Близько 15 години командир іншої бойової групи повідомив про загибель Валерія. Загинув у день свого народження…
У тих боях ворог зазнав великих втрат: було ліквідовано близько 1500 особового складу, 20 БМД та багато іншої бойової техніки. Усі російські БМД, які були зупинені на блокпосту в Гостомелі, мали пробоїни саме від снайперської гвинтівки Валерія Чибінєєва.
Поховали Героя на Берковецькому кладовищі поряд з молодшим братом.
Майору Валерію Чибінєєву посмертно присвоєно військове звання “підполковник”.
Відомості про Героя України Валерія Чибінєєва внесені до Книги Слави та Книги Пам’яті Головного управління розвідки Міністерства оборони України, а також до Книги Пам’яті Запорізького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою “Захисник”.
У жовтні 2023 року в Києві відбувся Чемпіонат України з військово-спортивних багатоборств пам’яті Героя України Валерія Чибінєєва.
У місті Чернівці вулицю Федора Боброва перейменовано на вулицю Валерія Чибінєєва, а у місті Києві – вулицю Чернігівську на вулицю Братів Чибінєєвих.
У межах проєкту “Видатні розвідники” презентовано документальний фільм “Каракурт” присвячений Валерію Чибінєєву.
Честь і слава Герою України Валерію Чибінєєву!