Повідомлення

З метою вшанування пам’яті Євгенія Лоскота був влаштований телеміст між матір’ю загиблого офіцера-розвідника Ксенією Данилівною, яка перебувала в Музеї Героїв АТО Деснянського навчально-виховного комплексу, та Командувачем Сухопутних військ ЗС України генерал-полковником Олександром Сирським.

Участь у заході взяли офіцери ОК “Північ”, які висловили співчуття та щирі слова вдячності Ксенії Данилівні за сина-героя, а також вручили подарунки.

Майор (посмертно) Євгеній Олександрович Лоскот, активний учасник Революції Гідності, 20 січня 2014 року отримав поранення в обличчя гумовою кулею під час сутичок на Майдані. 21 березня того ж року добровільно вступив до лав ЗС України, де розпочав службу в розвідувальній роті 1 окремої танкової Сіверської бригади. А далі були бої за населені пункти Жовте, Раївка, Сабівка Слов’яносербського району, місто Лутугине Луганської області, оборона Луганського аеропорту тощо. У вересні 2014 року Євгеній Лоскот загинув.

Зі слів бойових побратимів героя та полонених окупантів встановлено обставини його загибелі:

“7 вересня 2014 року капітан Євгеній Лоскот з двома бійцями на БМП вирушив на допомогу бійцям територіальної оборони. Зупинилися посеред соняшникового поля, аби детальніше розвідати ситуацію. Метрів за двісті, на межі сільськогосподарських угідь і найближчого терикона, екіпаж виявив з пів дюжини одиниць військової техніки, танк, велике скупчення позашляховиків. Капітан Лоскот вирішив атакувати польовий командний пункт противника, використавши ефект неочікуваності. Заклинена башта БМП унеможливлювала гарматний вогонь, тож хлопці використали кулемет і автомати, чавили й таранили автомобілі окупантів. Коли окупанти прийшли до тями, старенька БМП вже залишала розташування. Проте в останню мить бойову машину підбив ворожий танк. Екіпаж розділився – один з воїнів зміг повернутися до своїх, другий потрапив у полон. Капітан Євгеній Лоскот устиг відійти з поля бою, зв’язатися з “айдарівцями” та домовитися про допомогу в переправі на інший берег Сіверського Донця. Добровольці попросили ще скоригувати артилерійський вогонь, на що офіцер погодився. Артилерія щільним вогнем накрила вороже угруповання. Проте дістатися до своїх капітану Лоскоту не вдалося, його видали місцеві мешканці. Поранений офіцер потрапив в оточення та прийняв свій останній бій на закинутій фермі поблизу села Весела Гора Слов’яносербського району Луганської області. Коли закінчились набої, не бажаючи здаватися в полон, він підірвав себе гранатою, прохрипівши дивну для терористів фразу: “Русские не сдаются! Слава Україні!”. Після цього російські бойовики добили українського офіцера пострілом у голову”.

Завдяки героїчним, рішучим та сміливим діям капітана Лоскота російські окупанти на добу пригальмували просування вглиб української території. З того часу Євгеній Лоскот вважався зниклим безвісти. Лише 22 червня 2015 року рештки Героя були виявлені пошуковцями місії “Евакуація-200” на місці його загибелі. 2 вересня 2015 року був ідентифікований завдяки експертизі ДНК.

9 вересня 2015 року похований на кладовищі селища міського типу Десна Козелецького району Чернігівської області.

Указом Президента України № 235/2017 від 23 серпня 2017 року за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі капітану Лоскоту Євгенію Олександровичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.

Розпорядженням Козелецької селищної ради Чернігівської області від 19 лютого 2016 року вулиця Пролетарська в селищі міського типу Козелець перейменована на вулицю Євгенія Лоскота.