Рівно сто років тому, 25 травня 1926 року, від рук московського агента в Парижі загинув Симон Петлюра — Голова Директорії Української Народної Республіки, Головний Отаман військ і флоту УНР, один із провідників української визвольної боротьби початку ХХ століття.

Його постать десятиліттями обростала московською облудою та наклепом, бо імперія добре знала: Петлюра становить небезпеку — через незгоду на малоросійство, віру у власне військо, переконання, що Україна мусить стати самостійною.

За Петлюри українська армія вела боротьбу за Незалежність з московитами всіх мастей — і більшовиками, і монархістами. За Петлюри український державний чин отримав чіткі ознаки — регулярну армію, дипломатію, політичну суб’єктність. Навіть в еміграції отаман не давав спокою вождям совєтської росії — його вважали однією з головних загроз для кремля.

Нині Україна продовжує процес творення Пантеону видатних українців — повертає власну історію й пам’ять про видатних лідерів, які присвятили своє життя боротьбі за Україну.

Похований на Монпарнасі у Франції Симон Петлюра, як і інші спочилі на чужині національні герої, має бути повернений до України. Пантеон мусить стати місцем духовної сили української нації, символом тяглості звитяжної боротьби за Україну.

Вшановуємо Симона Петлюру як одного з батьків українського війська та держави!

Слава Україні!