Внаслідок дій українських Сил Оборони серед особового складу окупаційних військ спостерігається нагнітання панічних настроїв та небажання брати участь у війні. Ситуація посилюється завдяки невчасним та неповним виплатам обіцяного грошового утримання. Багато військових, єдиною мотивацією яких було саме матеріальне забезпечення, шукають можливості або повернутися на територію рф, або здатися в полон.

Окупанти, які відійшли з ізюмського напрямку в Донецьку область, очікують на підвезення боєкомплекту та палива. При відступі підрозділи витратили або вимушено кинули практично все озброєння та техніку. Рашисти скаржаться, що обіцяна допомога так і не надійшла.

Підрозділи 20-ї гвардійської загальновійськової армії РФ (в/ч 12721) про відступі від Ізюма і Балаклії зазнали великих втрат. В деяких ротах залишилось близько половини особового складу. Ті що вижили, мають намір рухатися в бік російського кордону, щоб повернутися додому.

Багато окупантів зосередилось поблизу російського кордону в районі Білгородської області. Вони не мають зв’язку з командуванням, відсутнє постачання їжі та боєприпасів.

Щоб зупини масову втечу з поля бою, кремлівське командування посилює використання «перевірених» радянських методів «переконання». З перехоплених розмов окупантів стало відомо про встановлення тилу так званих «загороджувальних загонів». Зокрема, командирам 4 окремої мотострілецької бригади 2 армійського корпусу надійшло повідомлення: «В тильній полосі виставлений загороджувальний загін. Всі війська, що відступають, будуть знищені. Наказ командувача номер 222. Довести до всіх постів».