Долучитися до ГУР
Аналітика
Руїни червоної імперії — як москва втрачає вплив на пострадянському просторі
20 листопада 2026 року
Руїни червоної імперії — як москва втрачає вплив на пострадянському просторі

Ослаблення росії на тлі затяжної загарбницької війни проти України посилює тенденцію до поступового дистанціювання від москви держав колишнього ссср — простору, який кремль традиційно вважає сферою власного впливу.

Через міжнародні санкції та значні економічні втрати росія фактично втратила статус центру тяжіння на пострадянському просторі. Її ринок дедалі більше сприймається як токсичний і нестабільний, що змушує сусідні держави шукати альтернативні економічні можливості.

Вони активно диверсифікують зовнішньополітичні та економічні зв’язки, намагаючись зменшити залежність від кремля, зокрема — розширюють співпрацю з Китаєм, США та Європейським Союзом заради власних пріоритетів та створення простору для самостійної зовнішньої політики.

Серед основних чинників прискорення відцентрових процесів на так званому пострадянському просторі — виснаження військових ресурсів росії через злочинну війну проти України, розчарування в російських гарантіях безпеки та поступове послаблення ролі ОДКБ.

Показовий приклад — Вірменія, яка дедалі більше відмежовується від москви через неспроможність росії виконувати взяті на себе безпекові зобов’язання.

На міжнародний імідж росії також негативно впливають західні санкції та загроза застосування вторинних обмежень, поява альтернативних центрів економічного й політичного впливу, а також зміна підходів США та ЄС до взаємодії з політичними режимами країн Центральної Азії та Південного Кавказу.

Паралельно у державах так званого пострадянського простору посилюються процеси відновлення національної ідентичності та поглиблення регіональної співпраці. Там дедалі активніше розвивають власні політичні й культурні пріоритети, зменшуючи залежність від російського впливу.

Поступово руйнується і монополія рф на посередництво та врегулювання регіональних конфліктів. Зокрема, вирішення вірмено-азербайджанського конфлікту за посередництва США, а також врегулювання киргизько-таджицького прикордонного конфлікту за участі Узбекистану демонструють зниження ролі москви як головного регіонального арбітра.

Водночас поглиблюється військове співробітництво із західними країнами. Зокрема, Казахстан розширює взаємодію з НАТО, передусім зі США та Великою Британією, а також щороку бере участь у спільних миротворчих навчаннях “Степовий орел”, до яких залучають американських військовослужбовців.

Астана також демонструє одну з найактивніших позицій щодо дотримання санкційного режиму та уникає укладання нових військових контрактів із росією.

У Казахстані припинено роботу платіжної системи “мір”, посилено контроль за товарами подвійного призначення, а казахстанські банки блокують пов’язані з росією підозрілі фінансові операції.

Паралельно в країні тривають зміцнення національної ідентичності та поступова м’яка дерусифікація, що також сприяє зменшенню культурного й інформаційного впливу москви.

У середньостроковій перспективі Білорусь та Грузія, найімовірніше, надаватимуть перевагу східному вектору співпраці, передусім із Китаєм та рф. Туркменістан також зберігатиме орієнтацію на Схід. Натомість Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан та Азербайджан активніше розвиватимуть регіональну кооперацію, балансуючи між східним і західним напрямками.

Молдова та Вірменія, ймовірно, продовжать рух у бік Заходу, розглядаючи європейську інтеграцію як один із ключових елементів стратегії захисту від російської агресії.

Водночас держави Центральної Азії та Південного Кавказу використовуватимуть зацікавленість Китаю та ЄС у підвищенні стійкості міжнародних ланцюгів постачання й зменшенні залежності від російської інфраструктури. Одним із ключових напрямів стане розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, який з’єднує Азію з Європою в обхід росії.

Паралельно держави так званого пострадянського простору враховуватимуть прагнення США посилити свою присутність у цій частині світу через реалізацію транспортно-логістичного проєкту “Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання”.

Показовим є приклад Білорусі, яку росія традиційно вважає своїм найближчим союзником. Мінськ активно поглиблює співпрацю з Пекіном, водночас намагаючись зберігати певну дистанцію від подальшого поглиблення інтеграції з рф у межах так званої “союзної держави”. Зокрема, у травні 2026 року Лукашенко підписав Директиву № 9, яка визначає конкретні практичні завдання з розвитку всебічного стратегічного партнерства з КНР на наступні 5 років.

Прагнучи зміцнити власні позиції та розширити простір для політичного маневру, лукашенко також намагається відновити дипломатичні контакти із західними країнами. Певних успіхів у цьому напрямку вдалося досягти завдяки послабленню санкційного тиску.

Крім того, білоруські силові структури, зокрема КДБ, отримали вказівки обмежувати призначення на керівні посади осіб із вираженим російським бекграундом і проросійськими поглядами.

Водночас будь-які спроби москви сформувати в Білорусі неконтрольовану Мінськом мережу “агентів впливу” блокуються, що свідчить про прагнення Лукашенка зберегти контроль над внутрішньополітичними процесами та не допустити посилення російського впливу на білоруські еліти.

Остаточне звільнення держав так званого пострадянського простору від російського впливу в середньостроковій перспективі можливе лише за наявності потужної зовнішньої підтримки та відсутності безпосередньої військової загрози з боку москви. Тому більшість країн, найімовірніше, уникатиме відкритої конфронтації з рф, надаючи перевагу поступовому скороченню політичної, економічної та безпекової залежності від неї.

Тим часом росія продовжує втрачати традиційні важелі примусу й утримання сусідніх держав у власній сфері впливу. Йдеться насамперед про використання заморожених конфліктів, контроль над транспортно-логістичними маршрутами та загрозу прямого військового втручання.

Послаблення цих інструментів поступово звужує можливості кремля диктувати сусіднім державам зовнішньополітичний курс.

Зв'язок із ГУР
ГУР МО України
Офіційний телеграм-бот