Держава-агресор росія прагне форсувати розгортання низькоорбітального супутникового зв’язку “Рассвєт”, яку називає аналогом Starlink.

Утім масштабувати систему до бажаних у кремлі обсягів виконавці проєкту наразі не можуть через низку проблем, пов’язаних із залежністю від іноземних компонентів, а також складнощами із виводом апаратів на потрібну висоту та зі створенням малогабаритних терміналів зв’язку.

Запланований у 2026 році запуск третьої партії супутників “Рассвєт” росіяни були змушені скасувати або відкласти.

Скільки супутників на орбіті має росія зараз?

Нині держава-агресор вивела на орбіту 30 супутників. Запуски відбулися 23 березня та 19 липня 2026 року партіями по 16 апаратів. Два супутники вже зійшли з орбіти – по одному з кожної партії.

​Із 30 апаратів, виведених на проміжну орбіту, 26 змогли зайняти стійке орбітальне положення на висоті близько 500–520 кілометрів. Водночас жоден із них не досяг запланованої висоти у 800 кілометрів.

Один апарат із другої партії перебуває на висоті 299 кілометрів і поступово набирає висоту. Три інші супутники — один із другої партії та два з першої — знаходяться на висотах 246–480 кілометрів і продовжують маневри з підйому на цільову орбіту.

​Супутники системи “Рассвєт” належать до категорії малих космічних апаратів. Їхня маса становить близько 280 кілограмів, а габарити — 2,7×1,8×0,6 метра. Конструкція базується на уніфікованій платформі, призначеній для роботи на низьких навколоземних орбітах.

​Одна з ключових технологічних особливостей системи – використання міжсупутникових лазерних каналів зв’язку, завдяки яким апарати можуть передавати трафік безпосередньо в космічному просторі — без необхідності постійного звернення до наземної інфраструктури. Така технологія дає змогу забезпечувати зв’язок у регіонах із недостатньо розвиненою наземною мережею, зокрема над океанами та в полярних широтах.

​Енергоживлення російських супутників забезпечують двосторонні сонячні панелі та інтелектуальна система розподілу електроенергії. Вона має підтримувати стабільну роботу потужних обчислювальних систем і лазерних передавачів навіть під час пікових навантажень.

​Заявлений гарантований термін експлуатації супутників “Рассвєт”  становить п'ять років.

​До кінця 2026 року росія планувала збільшити орбітальне угруповання до 47-48 супутників, що мало забезпечити тривалість сеансів зв’язку до 60 хвилин на добу. Однак, за попередніми даними, запланований цьогоріч третій запуск скасували або перенесли.

​У 2027 році росіяни розраховують вивести на орбіту ще 240 апаратів. За планами агресора, така кількість має забезпечити доступ до супутникового зв’язку на 94% території рф зі швидкістю передавання даних до 150 Мбіт/с.

​Не раніше 2031 року планується довести чисельність угруповання “Рассвєт” до 408 супутників, що має забезпечити державі-агресору росії глобальне покриття. До 2035 року кількість апаратів на орбіті планують збільшити до 924.

​Для виведення супутників використовують ракети-носії “Союз-2.1б” — запуски здійснюють із космодрому “Плєсєцк”.

​Наземна інфраструктура

​Наземна складова проєкту “Рассвєт” охоплює мережу спеціалізованих об’єктів, ключовий елемент якої – головний центр управління в москві. Тут контролюють польоти супутників, координують роботу лазерних каналів зв’язку та маршрутизацію трафіку між усіма апаратами орбітального угруповання.

​Для підключення системи до глобальної мережі інтернет передбачено використання наземних станцій у москві, мурманську, анадирі, ростові-на-дону, норильську, желєзноґорську та южно-сахалінську. Вони інтегровані безпосередньо у вузли оптоволоконних мереж москви, новосибірська та хабаровська.

​Абонентські термінали

​Абонентське обладнання системи “Рассвєт” побудоване на технології активних фазованих антенних решіток. У вересні 2026 року росіяни завершили випробування терміналу “Ультра”. За оцінками противника, він має високу пропускну спроможність — швидкість завантаження даних може сягати 650 Мбіт/с. Також заявлена можливість роботи у складних погодних умовах та під час руху носія зі швидкістю до 250 км/год.

​До кінця 2026 року планується передати замовникам близько тисячі таких терміналів.

​У 2027 році росіяни мають намір розробити ще чотири модифікації абонентського обладнання: “Земля”, “Міні”, “Прайм” та “Вода”. Їх планують адаптувати, зокрема, для використання на морському та залізничному транспорті. Основними відмінностями між моделями мають стати пропускна спроможність і маса.

​У 2028 році росіяни також планують представити термінал “Повітря” (рос. “Воздух”), призначеного для встановлення на літаках.

​Для потреб збройних сил держави-агресора росії передбачено використання трьох основних типів терміналів:

• “Міні” — для управління безпілотними літальними апаратами (БПЛА), наземними роботизованими комплексами (НРК) та безекіпажними катерами (БЕК).
• “Прайм” — для забезпечення зв’язку на рівні батальйону або дивізіону.
• “Ультра” — для організації зв’язку на рівні полку та вище. Також його планують інтегрувати в авіаційну та корабельну компоненту зс рф.

​Виробники та критичні компоненти

​Головний виконавець робіт зі створення системи “Рассвєт» –  ТОВ “Бюро 1440” (ОДРН 1207700466588, ІНПП 7707446530). Юридична адреса підприємства: москва, Столярний провулок, будинок 3, корпус 14, приміщення 1Н. Компанія входить до складу “ИКС Холдинг”.

​До виробничої кооперації зі створення та виведення супутників залучено щонайменше 46 російських і три білоруські компанії. Із них 22 підприємства не перебувають під санкціями, зокрема і “Бюро 1440”.

Найбільш критичні компоненти системи –  двигуни малої тяги та рухові установки для супутників. Їхнім виробництвом займається калінінградське АТ “ОКБ “Факел”.

Технологічна база “Рассвєта” безпосередньо залежить від імпорту електронних компонентів із КНР. Йдеться, зокрема, про фазовані антенні решітки, обладнання наземних шлюзових станцій та абонентські термінали.

Дійові особи у проєкті “Рассвєт”

Куратор критично важливого для армії держави-агресора росії проєкту супутникового зв’язку “Рассвєт” – чинний керівник корпорації “роскосмос” дмітрій баканов.

До призначення на головну космічну посаду на росії баканов очолював АТ “Спутниковая система “Гонец” – тоді компанія активно співпрацювала з британською OneWeb. Йшлося про проєкт розгортання інфраструктури OneWeb на росії та створення спільного підприємства для надання послуг супутникового інтернету на території держави-агресора.

Після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року  британська компанія повністю припинила зв’язки з росіянами. Утім не виключено, що у період співпраці з OneWeb росіяни, зокрема й шляхом промислового шпигунства, могли отримати доступ до частини технічних напрацювань і технологічної бази, аби використати для створення власної супутникової системи.

Цікаво, що згадане вище російське конструкторське бюро “Факел” було залучене до виробництва компонентів для супутників OneWeb, зокрема двигунів СПД-50М (SPT-50M), а тепер – виготовляє критичні компоненти для апаратів системи “Рассвєт”.

Цікаво, що згадане вище російське конструкторське бюро “Факел” було залучене до виробництва компонентів для супутників OneWeb, зокрема двигунів СПД-50М (SPT-50M), а тепер – виготовляє критичні компоненти для апаратів системи “Рассвєт”.