Про підстави і порядок надання соціального захисту військовослужбовцям
Як отримати статус учасника бойових дій і на які пільги вони мають право?
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 20 серпня 2014 року № 413 “Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення” (зі змінами) для надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил України командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення подають на розгляд комісії Міноборони з питань визначення учасників бойових дій такі документи:
Оригінал довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Витяги із наказів по стройовій частині про вибуття (прибуття) до військової частини після виконання завдань антитерористичної операції.
Витяги із наказів по стройовій частині першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань АТО та вибуття до місця постійної дислокації.
Копії посвідчень про відрядження, якщо такі є.
Копії документів про поранення, якщо такі є.
Інформацію про осіб, яким надається статус учасника бойових дій.
Згоду на збирання та обробку персональних даних (відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про захист персональних даних»).
Копію першої сторінки паспорта громадянина України (щоб уникнути помилкового написання прізвища, ім’я та по батькові).
Усі копії документів повинні бути завірені підписом командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу, установи, закладу) та скріплені гербовою печаткою.
Учасники АТО, звільнені з військової служби, документи подають через комісії обласних військових комісаріатів та міського військового комісаріату міста Києва.
Учасники бойових дій мають право на:
75-відсоткову знижку квартирної плати та вартості комунальних послуг; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів;
безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автотранспортом;
використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також одержання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком до двох тижнів на рік; переважне право на залишення на роботі в разі скорочення штату;
першочергове забезпечення житловою площею (учасників бойових дій, які зазнали поранення, контузії або каліцтва, забезпечують житловою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік).
першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, одержання позики на будівництво з погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва.
Де і як поранені захисники можуть отримати статус інваліда війни?
Які пільги їм гарантує держава?
Одноразову грошову допомогу у разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, а також у разі їх загибелі (смерті) їхнім родинам виплачують відповідно до Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (із змінами) у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 25 грудня 2013 року № 975.
Право на її отримання мають:
– у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), зазнаного під час виконання обов’язків військової служби (в період проходження військової служби) або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (в період проходження ним військової служби), чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин – військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби;
– у разі встановлення інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, – особи, звільнені з військової служби;
– у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов’язаному або резервістові під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, але не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, або внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві, – військовозобов’язані або резервісти;
– у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, – військовослужбовці, військовозобов’язані або резервісти;
– у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, – військовослужбовці строкової військової служби;
– у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності – військовозобов’язані або резервісти.
– у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвали на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, – члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого).
Одноразова допомога оформлюється й виплачується:
– військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві – через військові частини, в яких вони проходять службу або збори.
– членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого), особам, звільненим з військової служби – через обласні військові комісаріати (Київський міський військовий комісаріат).
Допомога родинам загиблих
У разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві – 689 тисяч гривень. Це 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які визначаються на дату загибелі (смерті) (1378 гривень х 500) та виплачують рівними частинами батькам, дружині, дітям (до 18 років та до 23 років, які навчаються). Документи оформлюють через обласні військові комісаріати. У разі відмови якоїсь з осіб від отримання одноразової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Виплати пораненим та інвалідам
Розмір допомоги встановлюється на дату проходження МСЕК і на 1 січня 2016 року становить:
– за поранення (контузію, травму, каліцтво) без встановлення інвалідності – від 4,8 до 96,5 тисяч гривень (залежно від відсотка втрати працездатності: 1% = 965 гривень);
– у разі встановлення інвалідності – залежно від групи та причинового зв’язку:
під час виконання обов’язків:
1 група – 250 прожиткових мінімумів – 344,5 тисячі гривень;
2 група – 200 прожиткових мінімумів – 275,6 тисячі гривень;
3 група – 150 прожиткових мінімумів – 206,7 тисячі гривень.
під час проходження військової служби:
1 група – 120 прожиткових мінімумів – 165,4 тисячі гривень;
2 група – 90 прожиткових мінімумів – 124,0 тисячі гривень;
3 група – 70 прожиткових мінімумів – 96,5 тисячі гривень.
Документи для виплати допомоги тим, хто проходить військову службу, оформлюються через фінансову службу військової частини (установи), звільненим – через обласні військові комісаріати.
Виплату одноразової допомоги провадять у порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони передбачених на це коштів.
Перелік документів на одержання одноразової грошової допомоги
У разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) або встановлення інвалідності:
– заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);
– копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинового зв’язку втрати працездатності або встановленої інвалідності (видають МСЕК Міністерства охорони здоров’я);
– копія довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу (видають медичні установи, де проводилось лікування);
– копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), видають у військовій частині;
– витяг із наказу командира військової частини про вилучення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби – копія військового квитка (для звільнених зі служби);
– копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
– копія ідентифікаційного коду отримувача.
Усі копії завіряють у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.
У разі загибелі (смерті) військовослужбовця:
– заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей – другого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);
– копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають органи РАЦС за місцем проживання);
– витяг із наказу про вилучення загиблого (померлого) військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (надає військова частина);
– копії документів, що засвідчують причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (військова частина):
– для виплати одноразової допомоги сім’ям загиблих під час проведення антитерористичної операції – копія лікарського свідоцтва про смерть (видають сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця (надсилається військовою частиною у військовий комісаріат за місцем проживання сім’ї);
– для інших випадків – копія лікарського свідоцтва про смерть (видають сім’ї), копія постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинового зв’язку загибелі (смерті), акт розслідування щодо обставин загибелі військовослужбовця (складає командир військової частини або військова служба правопорядку ЗС України або правоохоронні органи – прокуратура, міліція, Служба безпеки України);
– копія довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста (ЖЕК або КЕЧ);
– витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї військовослужбовця (видає військова частина);
– копія свідоцтва про шлюб – для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
– копія свідоцтва про народження дитини — для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
– копія свідоцтва про народження військовослужбовця – для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
– копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові й місце реєстрації;
– копія ідентифікаційного коду кожного члена сім’ї.
Усі копії завіряють у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.
Чи гарантує держава збереження робочого місця за мобілізованим та працевлаштування тих, хто повернувся?
За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на весь строк служби, зберігають місце роботи (посаду), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності (стаття 119 Кодексу законів про працю України, стаття 39 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”).
Час перебування громадян України на військовій службі (зокрема в особливий період) зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, який визначає Кабмін.
За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається після звільнення з військової служби право на працевлаштування в тримісячний строк на те саме підприємство, в установу чи організацію або їхні правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до призову на військову службу.
Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання військовий комісаріат у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи за рахунок державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі під час скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.
Як держава піклується про родини загиблих?
Відповідно до статей 10 та 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, пільги отримують також особи, на яких поширюється чинність цього закону, до яких належать зокрема:
– сім’ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, яких вони зазнали під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання в період проходження військової служби;
– дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге;
– діти померлих учасників бойових дій, які навчаються на денній формі у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах.
Внесено зміни до статті 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (набрав чинності з 1.01.2015 р.), згідно з якими:
– 70% зарплати загиблого годувальника передбачено на одного непрацездатного члена сім’ї (діти та інші особи, зазначені в другому абзаці статті 30 цього закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого годувальника). А також членам сімей військовослужбовців, тих, хто звільнений з військової служби та був поранений, покалічений чи загинув, зазнавши поранення, захищаючи Батьківщину або при виконанні інших обов’язків військової служби. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсію призначають у розмірі 90% грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40% на кожного непрацездатного члена сім’ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюють пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, що втратили обох батьків.
Також передбачено, що особи, яким раніше призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього закону.
Як родинам учасників АТО, загиблих та поранених отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг?
Нині, коли тарифи на житлово-комунальні послуги доводять до рівня економічно обґрунтованих, Уряд розробив низку механізмів підтримки тих, хто потребує державної допомоги. Зокрема спрощено порядок отримання житлових субсидій і зменшено кількість документів, потрібних для цього. Кабінет Міністрів виявив особливу турботу про родини військовослужбовців, які захищають Батьківщину в зоні АТО. І в прийнятому 23 вересня минулого року Урядом рішенні щодо внесення чергових змін до порядку призначення субсидій зокрема зазначено:
При призначенні субсидії особам, які беруть (брали) безпосередню участь у проведенні АТО, та/або членам їх сімей до сукупного доходу родини не враховують:
– отримані ними у період безпосередньої участі в АТО грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, що виплачують працівникам правоохоронних органів, військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам Міністерства внутрішніх справ, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, іншим працівникам утворених відповідно до закону військових формувань;
– отриману ними у період та/або після безпосередньої участі в АТО благодійну допомогу незалежно від розміру та джерела походження.
Крім цього, до сукупного доходу родини не враховується допомога на поховання, одноразова допомога, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
Санаторно-курортне лікування та реабілітація учасників АТО
Відбір військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників ЗС України, які потребують медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування, здійснюється санаторно-курортними відбірковими комісіями (далі – СКВК) військових частин за місцем служби (роботи) на підставі результатів щорічного медичного обстеження.
Відбір на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування учасників АТО, що звільнені з військової служби (пенсіонерів МО України), здійснюється СКВК військових комісаріатів на підставі заяви, довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою № 070/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 № 110 “Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974, посвідчення, яке дає право на пільги, та довідки з Пенсійного фонду України про отримання пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Центр медичної реабілітації та санаторного лікування “Трускавецький”
Медичні показання до лікування: хвороби сечостатевих органів, печінки і жовчних шляхів, органів травлення, цукровий діабет, медична реабілітація після поранень.
82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Городище, 4, тел.: (03247) 5–10–67.
Центр медичної реабілітації та санаторного лікування “Пуща-Водиця”
Хвороби системи кровообігу, нервової системи, органів дихання, опорно-рухового апарату, медична реабілітація після поранень.
04075, м. Київ, Оболонський район, вул. Гамарника, 60, тел.: (044) 431–91–22.
Центральний військовий клінічний санаторій “Хмільник”
Хвороби нервової системи, шкіри, опорно-рухового апарату, медична реабілітація після поранень.
22000, м. Хмільник, вул. 1 Травня, буд. 39, тел.: (04338) 2–26–40.
Санаторне відділення Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону
Хвороби системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, нервової системи, захворювання шкіри, медична реабілітація після поранень.
21000, м. Вінниця, вул. Свердлова, 185, тел.: (0432) 67–42–47.
Учасники АТО, які звільнені з військової служби і не є пенсіонерами МО України, мають право на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування у закладах, інформація про які (та порядок подання заявок) розміщена на сайті Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО: http://dsvv.gov.ua/
Де і як військові можуть отримати консультацію з проблемних питань та допомогу щодо захисту своїх прав?
Проблеми учасників антитерористичної операції та членів їхніх родин допоможуть розв’язати у громадській приймальні Міністерства оборони: м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, Центральний будинок офіцерів ЗС України, кімната №347. Телефон: (044) 253–04–71 – запис на особистий прийом.
Регіональна громадська приймальня Міністра оборони:
м. Київ, вул. Шамрила, 19, кім. 108, телефон: (044) 456–08–34.
Додаткові телефони “гарячих” ліній:
відділ по роботі з громадянами та доступу до публічної інформації 38 (044) 253–89–31, 38 (044) 253–47–73, 38 (044) 253–11–56
департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони 38 (044) 454–43–37
з питань психологічної допомоги до ГО “Психологічна кризова служба” 38 (050) 025–63–17, 38 (066) 142–12–17
з питань психологічної підтримки учасників АТО та членів їхніх сімей 0–800–505–085
з питань тилового забезпечення військовослужбовців 38 (044) 483–35–72
з фінансових питань і грошового забезпечення 38 (044) 271–12–57