Старший розвідник розвідувальної роти окремої механізованої бригади, що дислокується на Львівщині, солдат військової служби за контрактом Назар Стадник брав участь в антитерористичній операції ще з березня місяця. Майже півроку перебування на Донбасі для молодої людини стали школою мужності та бойового досвіду.

– Таких навичок та умінь ніде не здобудеш. Жодні масштабні навчання не зможуть навчити того, що отримаєш за декілька місяців перебування в епіцентрі бойових дій, як на Донбасі, – розповів солдат Назар Стадник. – В першу чергу, було приємно бачити, як згуртувався наш військовий колектив, який і без того був дуже дружним. У проміжках між бойовими завданнями ми, розвідники, не марнували жодної хвилини, а готувалися та планували наступні рейди.

Воїнам-розвідникам доводилося щодня виконувати складні бойові завдання щодо розвідки місцевості та збору інформації про противника. Разом із товаришами Назар проникав на територію, що була підконтрольна бойовикам. Там вивчалася чисельність противника, його озброєння та можливі місця засідок. Кожна деталь у такій операції була дуже важлива, адже від точності та достовірності розвідданих залежав успіх майбутніх наступів сил АТО.

За словами командирів, хлопець за півроку на Донбасі став справжнім професіоналом своєї справи. Усі завдання виконував результативно, повертаючись з розвідки з цінною інформацією. Його постійно ставили у приклад молодшим бійцям.

– Я не вважаю, що робив щось героїчне. Кожен свідомий громадянин України повинен із розумінням та патріотичними міркуваннями поставитись до теперішньої ситуації на сході України і виконати свій обов’язок перед державою, – зазначив Назар Стадник.

Свій обов’язок Назар виконав, хоча міг би ще продовжувати звільняти східні землі від терористичної нечисті. Однак прикрий випадок під час однієї зі спецоперацій із захоплення ворожого блокпоста поставили крапку на його участі в АТО…

Сталося це на Донеччині. Розвідгрупа разом з іншими підрозділом в результаті запеклого бою захопила добре укріплений блокпост бойовиків, який знаходився на стратегічно важливій ділянці дороги. Там бійці захопили броньовану техніку, зброю та вантажівку, на якій і поверталися до місця постійної дислокації.

Дорога на базу була не менш небезпечною. Невеликі групи незаконно озброєних бандформувань постійно ускладнювали переміщення наших підрозділів. Підступно нападаючи з-за укриттів чи з помешкань цивільного населення у населених пунктах, вони несподівано наносили вогневі удари та зникали.

Так сталося і цього разу з розвід групою, у складі якої служив солдат Назар Стадник. У районі Красного Лиману зі сторони населеного пункту було відкрито щільний вогонь з різного озброєння. Українські військовослужбовці змушені були відступити у лісосмугу, аби вберегти особовий склад.

– У відповідь вести вогонь ми не могли, адже там було цивільне населення, серед якого могли бути жінки та діти. Ми залишили вантажівку та відступили у “зеленку”. Та тут на нас очікував інший сюрприз – територія була замінована. Під шквальним вогнем ми почали пересуватися по виступах коріння дерев. В якийсь із моментів моя одна нога зісковзнула і наступила на фугас. Прогримів вибух…

Коли бійця доправили вертольотом до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону, лікарі доклали усіх зусиль, аби допомогти молодому хлопцю. Вони провели декілька операцій, однак у тілі солдата ще залишається багато осколків. Також у результаті підриву дуже пошкоджена нога та відірвало декілька пальців на руці.

Але навіть після важкого поранення Назара не полишає думка про повернення до свого підрозділу в зону АТО.

– Зараз, коли моєму життю нічого не загрожує, постійно згадую своїх бойових побратимів та командирів. Дуже хочу швидше одужати та стати до строю. Понад усе вірю в нашу перемогу і сподіваюся, що вже незабаром мир та єдність повернуться на нашу рідну землю, – поділився своїми думками хлопець.

Дмитро Чалий