У розмові зі своїми побратимами він говорив: "Ми зібралися за одним принципом: "Батьківщина. Захищати. Треба". Таким він і був — вірним побратимом, відважним до останнього подиху.

Закінчив у столиці військове училище і став розвідником спецпризначення. Мав пенсію за вислугу років, проте у 2014, з початком російської агресії на Донбасі, не зміг стояти осторонь. 

На момент повномасштабного вторгнення Руслан Попов перебував у Маріуполі. Наприкінці березня йому вдалося вийти з оточення, але все ж повертався туди у складі евакуаційних рейсів вивозити поранених з "Азовсталі".

Офіцер ГУР МО України мав низку нагород: "За мужність при виконанні спецзавдань", "За воїнську доблесть", "За відданість воєнній розвідці", "Захиснику Вітчизни", "За участь в антитерористичній операції", медаль ООН, та кілька пам’ятних відзнак.

Посмертно отримав ще дві нагороди: звання "Героя України" указом №505 Президента України та орден "Золота зірка". 

Воєнна розвідка України висловлює свої співчуття родині Героя України, який віддав своє життя, захищаючи Україну від окупанта. 

Герої не вмирають! Вічна пам'ять!