Україна захищає світ
00
00
00

ЗМІ про нас

Перспективні розробки проекзаменував полігон

27 січня 2015 року / Центральний друкований орган Міністерства оборони України “Народна Армія” № 9 (5344)
Перспективні розробки проекзаменував полігон

На Гончарівському полігоні, що на Чернігівщині, відбулася практична демонстрація перспективних зразків озброєння та військової техніки, виготовлених підприємствами вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Зокрема, Публічним акціонерним товариством “Завод “Ленінська кузня”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Адрон”, Державним підприємством “Оризон-Навігація”, Дослідним конструкторським бюро “Авіація загального призначення”. Аби визначити подальшу придатність розробок до застосування, їх протестували із максимальним навантаженням фахівці Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України.

Полігонні випробування, які проходили представлені зразки техніки та озброєння, є фінальною стадією робіт, що передують прийняттю ОВТ на озброєння українського війська. При цьому визначальна роль традиційно відводиться науковим кадрам Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України (ДНВЦ ЗС України). Адже ця установа є єдиною в нашій державі, яка здатна в повному обсязі провести весь цикл випробувань, включаючи полігонні, та надати науково обґрунтовані пропозиції й рекомендації щодо прийняття запропонованих зразків на озброєння чи постачання.

Центр досліджень змістився до Чернігова

Перспективні розробки проекзаменував полігон
Військовослужбовці та представники
громадськості оцінюють
переваги універсального автомата “Малюк”

Загалом протягом минулого року робота ДНВЦ ЗС України значно активізувалася. І це – попри вимушену передислокацію центру з Феодосії на материкову частину України, що супроводжувалася втратою значної частини матеріально-технічної і науково-дослідної бази. До того ж тоді повернулася лише шоста частина офіцерського корпусу. Власним прикладом вони наочно продемонстрували, що є справжніми патріотами своєї країни. Утім, починаючи з травня минулого року, на новому місці служби в Чернігові фахівцями установи було проведено понад сорок заходів науково-випробної діяльності, з яких п’ятнадцять – безпосередньо в інтересах забезпечення дій сил антитерористичної операції, що триває на Сході України.

– Ситуація, що склалася в Україні, спонукала нас не тільки швидко відновити, а й значно посилити інтенсивність своєї роботи, – зазначив керівник ДНВЦ ЗС України доктор технічних наук полковник Володимир Башинський. – Упродовж минулого року фахівці центру разом з представниками понад 30 підприємств вітчизняного ОПК працювали на полігонах та військових аеродромах по всій території України. Місяцями перебуваючи у відрядженнях, у відриві від перевезених з Феодосії сімей, докладаючи максимум зусиль, вони самовіддано виконували свій професійний обов’язок.

Серед найбільш значущих робіт, проведених науковцями центру за цей час, керівник установи називає наземні та попередні льотні випробування вітчизняного авіаційного блоку Б8В20МСБ, призначеного для запуску некерованих авіаційних ракет типу С-8, державні випробування літака Су-25УБМ1К з комплексним пристроєм викидування хибних цілей “Адрос” КУВ 26–50 та відповідні роботи зі встановлення цього виробу на вертольотах Мі-8 та Мі-24 різних модифікацій.

– Задля подальшого застосування в зоні АТО нами також були проведені полігонні випробування вдосконалених піхотних вогнеметів “Шмель” та “Рись”, – додає Володимир Георгійович. – Також після завершення дослідних льотних випробувань безпілотника “А1-С” його було прийнято на озброєння, тож він надійшов до підрозділів, які виконують бойові завдання на Сході нашої держави.

Перспективні розробки проекзаменував полігон
Безпілотний авіаційний
комплекс “А1-С” (“Фурія”)
відправили у експериментальний політ

Дистанційнокерований “Кіборг”

Найближчим часом завершуються дослідні випробування ще низки зразків техніки та озброєння, якими насамперед будуть забезпечуватися військові частини, дислоковані в зоні збройного протистояння на Донбасі. З представлених під час практичної демонстрації виробів насамперед йдеться про дистанційно керований полегшений бойовий модуль, виготовлений на ПАТ “Завод “Ленінська кузня”. Він призначений для забезпечення вогневого ураження особового складу та легкоброньованих цілей на відстані до 2000 метрів. Передбачається, що його встановлюватимуть на броньовані об’єкти Сухопутних військ.

Застосування бойового модуля, який на честь уславлених захисників донецького аеропорту отримав робочу назву “Кіборг”, дозволятиме екіпажу вести прицільний вогонь, перебуваючи всередині бойової машини. Пошук цілі, наведення зброї та відкриття вогню здійснюється джойстиком, ззовні схожим на комп’ютерний, через встановлений монітор. При цьому твердоелементна гіроскопічна система стабілізації забезпечує фіксацію “захоплення” цілі й дозволяє вести по ній прицільний вогонь навіть під час руху зі швидкістю до 20 кілометрів на годину. Також бойовий модуль оснащено тепловізором, здатним виявляти ворожі об’єкти в умовах поганої видимості, а також уночі.

Від мін захистить… “Махно”

Перспективні розробки проекзаменував полігон
Бойовий модуль “Кіборг”,
встановлений на бронеавтомобілі
“Махно”, – дійсно грізна зброя

До речі, дослідний зразок “Кіборга”, який проходить випробування на Гончарівському полігоні, встановлено на прототип нового легкоброньованого автомобіля з робочою назвою “Махно”. Машина зібрана на базі автомобіля ГАЗ-66 і чимсь – як за призначенням, так і за обрисами, нагадує знамениту тачанку українських повстанців часів громадянської війни. За словами начальника одного з відділів ДНВЦ ЗС України, який курирує випробування “Кіборга”, бронеоб’єкти, на яких встановлюватиметься новий бойовий модуль, матимуть посилений захист днища, аби вберегти особовий склад від підриву на мінах, а сама обслуга модуля знаходитиметься у спеціальній бронекапсулі, що також значно підвищить рівень захисту членів екіпажу.

Ще один виріб українських зброярів, встановлений на бронеавтомобілі “Махно”, – спарений з кулеметом НСВТ-12,7 “Утьос” і керований, як і кулемет, за допомогою бойового модуля “Кіборг” автоматичний гранатомет УАГ-40. Представлений також фахівцями ПАТ “Завод “Ленінська кузня” гранатомет призначений для стрільби в одиночному та автоматичному режимах високошвидкісними гранатами натовського калібру 40х50 мм для ураження сучасної легкоброньованої і неброньованої рухомої і нерухомої техніки, малорозмірних інженерних споруд та живої сили. За словами його розробників, зброя демонструє хороші результати і може застосовуватися на відстані до двох кілометрів. При стрільбі на дистанціях до кілометра відхилення від цілі не перевищує 70–80 сантиметрів.

Фактично цей гранатомет є потужною снайперською зброєю, здатною пробивати наскрізь оборонні споруди, складені наприклад з бетонних плит, які використовуються при обладнанні блокпостів. Особливістю гранатомета є те, що він важить лише 17 кг, легко розбирається і складається й може транспортуватися особовим складом у пішому порядку. Для порівняння: американський піхотний автоматичний гранатомет з такими ж бойовими характеристиками і призначенням на двадцять кілограмів важчий.

Передбачається, що упродовж найближчих трьох тижнів полігонні випробування УАГ-40 завершаться і зброя буде запущена в серійне виробництво. Надходження у війська перших партій новітніх українських гранатометів очікується вже навесні поточного року.

Універсальний “Малюк” і вогняний “Шмель”

Того дня на Гончарівському полігоні також було презентовано універсальний автомат “Малюк”. Щоправда, аби він з’явився у представленому до випробувань варіанті, знадобилося три роки напруженої праці. Саме стільки часу його розробники працювали над удосконаленням як зовнішнього вигляду, так і бойових характеристик автомата. Але це було того варте, адже вони створили грізну зброю, якою можна управляти фактично однією рукою. Від свого попередника – автомата Калашникова “Малюк” відрізняється насамперед розмірами – довжина нашого варіанту 712 міліметрів, тобто він коротший на 23 сантиметри (напевно звідси походить і його назва. – Авт.) До того ж у цьому автоматі передбачено відразу три планки Пікатіні (кронштейн, який застосовується на різних видах стрілецької зброї для уніфікованого кріплення допоміжного приладдя). Це дозволяє розмістити на автоматі фактично весь спектр існуючих нині як оптичних, так і механічних приладів наведення. При цьому бокова планка Пікатіні з легкістю переставляється з одного боку автомата на інший, що робить його універсальним у використанні. На нижній же планці Пікатіні за потреби може кріпитися сошка або додаткова рукоятка для зручності ведення вогню.

– У запропонованому варіанті автомата завдяки зміненій довжині значно полегшилося балансування. Від попередника його також вирізняє розміщення рукоятки утримування, яку було перенесено в центр, завдяки чому зброю стало зручніше утримувати, – говорить заступник генерального директора фірми “Інтерпроінвест” Сергій Луговський.

Одразу за курком розташована кнопка викидання магазину, що також можна вважати черговою конструктивною особливістю вітчизняної зброї. Тепер для того, аби замінити відпрацьований ріжок та вставити повний, знадобиться лише просте натискання пальця. Тобто немає потреби робити зайві рухи та витрачати дорогоцінний час, особливо в бою, коли кожна секунда може врятувати військовослужбовцю життя. Завдяки перенесенню вперед механізму перезаряджання, який суміщено із газовою камерою, та зміни системи газовідведення стала меншою віддача, що підвищило точність ведення вогню. А завдяки обладнанню додаткових каналів для проходження повітря знизилося нагрівання ствола, що суттєво підвищило його живучість.

Також на замовлення Міністерства оборони України ТОВ “Науково-виробнича фірма «Адрон” розробила новий удосконалений вогнемет “Шмель”, який виготовляють із двома бойовими частинами – термобаричною та димовою. До речі, вітчизняний вогнемет важить на чотири кілограми менше за російський аналог – сім проти одинадцяти і при цьому його можна використовувати багаторазово.

– Така важлива характеристика досягається завдяки принципово новій схемі заряджання та стрільби з вітчизняного вогнемета. Крім того, на ньому встановлена сучасна термобарична бойова частина, яка вдвічі ефективніша, ніж в існуючих аналогах. До речі, наші фахівці вже розробили для нього декілька видів термобаричних зарядів і нині визначається найбільш ефективний серед них, – зазначив технічний директор-головний конструктор підприємства Сергій Туренко. – До того ж цей заряд буде розміщуватися в осколковій оболонці, тобто після розриву гранати супротивник отримує додаткове джерело ураження.

Вітчизняний вогнемет також має значно кращі характеристики ефективної дальності стрільби – до 800 метрів, а дальність польоту гранати збільшена до 1,5 кілометрів. Зважаючи на це, на вогнеметі буде встановлено й нове прицільне обладнання, що підвищить ефективність дій підрозділів щодо ураження живої сили противника.

У небі – “Spectator”, “Фурія” та “Коптер”

Фахівці столичного політехнічного інституту представили перспективний безпілотний авіаційний комплекс. Він важить 4,8 кілограмів (разом з апаратурою – 12 кг), здатний нести корисне навантаження 1,2 кг, де встановлені камери із десятиразовим наближенням. Висота польоту становить близько 3000 метрів, а дальність – 20 кілометрів. Оскільки безпілотник важить відносно небагато, його здатна переносити одна людина, що сприяє прихованому висуванню в заданий район та здійсненню розвідки необхідної місцевості. До речі, на переведення з похідного положення у стан готовності до роботи йде лише 7 хвилин, а на розбирання – на одну хвилину менше. При цьому в запропонованому варіанті безпілотника реалізований аналоговий відеосигнал передачі даних, який забезпечує чималу дальність його дії – до 30 км, із роздільною здатністю 700 tv-ліній. Також передбачене компонування цифровим каналом зв’язку, що забезпечує швидкість передачі даних близько 4 Мбіт/сек. за роздільної здатності зображення 1280х720 мм, але за меншої дальності – близько 5 км. Крім того, за потреби у збільшенні відстані передачі даних безпілотник оснащений бортовою камерою, що записує на CD-картку необхідну інформацію, яка може бути проаналізована оператором після повернення пристрою із спостережного польоту.

– Основні роботи велися в напрямку вдосконалення аеродинамічних характеристик, зокрема льотних, а також зменшенням його ваги, завдяки чому вдалося збільшити цільове навантаження, – говорить представник фірми-розробника Юрій Федоренко. – Тепер на запропонованому варіанті безпілотника замість двох камер спостереження встановлені три, він також оснащений далекобійним каналом зв’язку, який дозволяє літати не лише в автоматичному та напівавтоматичному, а й у ручному режимі залежно від визначеної дальності.

При цьому важливо, що також вдалося підвищити перешкодозахищеність літального апарату. Якщо раніше безпілотник був чутливим до GPS-перешкод, то нині у випадку пригнічення цього сигналу можна оперативно перейти на керування в ручному режимі, таким чином покинувши зону дії перешкоди.

У перспективі розробники передбачають працювати над подальшим удосконаленням цього комплексу – зменшенням його ваги, що підвищить характеристики швидкості, дальності та часу перебування в повітрі. Також планується встановити цифровий канал зв’язку, який забезпечуватиме більшу дальність передачі даних. Але й у запропонованому варіанті вітчизняний “Spectator-М” нічим не поступається існуючим іноземним аналогам ізраїльського та російського виробництва, а за деякими параметрами їх навіть перевершує.

А столичне науково-виробниче підприємство “Атлон Авіа” презентувало власну версію вітчизняного безпілотного літального апарата “Фурія”. Цікаво, що таку назву цьому пристрою дали військові, які використовували його в зоні проведення антитерористичної операції. Так вона за ним і закріпилася.

Перспективні розробки проекзаменував полігон
Конструктор Сергій АНІКЕЄВ,
який брав безпосередню участь
у розробці мультикоптера – радіокерованого
безпілотного авіаційного комплексу
із шістьма моторами

– До складу комплексу входить планер, оптична головка, командний пункт з двома моніторами, на яких відображується геоінформаційна система з прив’язкою координат та GPS-позицій літака в повітрі, – говорить директор підприємства Артем В’юнник. – Другий монітор дозволяє вести спостереження через оптичну камеру.

Тип планера – літаюче крило. При його виробництві використовувалися матеріали зі стеклотканини, вуглеводної тканини, а також карбон. На планері встановлений електричний силовий агрегат, що дозволяє досягти високої надійності в польоті. Живлення апарата здійснюється за допомогою двох батарей по 16 тисяч міліампер-годин кожна, що залежно від погодних умов дозволяє йому перебувати в повітрі до двох годин. Його крейсерська швидкість становить 65 км/год., а максимальна – до 130 км/год. Дальність польоту – близько 100 кілометрів від моменту вильоту до моменту повернення при радіусі дії від наземної станції апарата до 30 кілометрів. Він також оснащений денною та нічною оптичною системою спостережень.

У перспективі розробники компанії передбачають дообладнати “Фурію” системою автоматичного злету, а також автоматичною системою цілеуказання. Загалом вони також планують роботи зі створення принципово нового безпілотного літального апарата, який матиме покращені характеристики та підвищену стійкість до систем радіопригнічення, а також систему повернення “додому” за відсутності GPS.

Безумовно, заслуговує на увагу й безпілотник, розроблений приватним підприємством “Gyrolab Aerial technologies”. За словами одного із його конструкторів Сергія Анікеєва, що займався втіленням розробки в життя, вона є мультикоптером – радіокерованим вертолітом із шістьма моторами. За його допомогою можливо вести повітряну розвідку в заданому районі, корегувати артилерійський вогонь підрозділів, а у перспективі використовувати при проведенні спецоперацій. Безпілотник здатний перебувати в повітрі 40 хвилин, а після відповідних доопрацювань передбачається збільшити цей термін на півгодини. Дальність польоту залежно від характеру виконуваних завдань — від 6 до 10 кілометрів, що й підтвердили нещодавні експериментальні польоти. Спостереження за місцевістю здійснюється за допомогою вмонтованої оптичної відеокамери, яка передає зображення у 55-кратному збільшенні. При цьому безпосередній запис зображення веде оператор на землі. Тож якщо “дрон” буде збитий над ворожою територією, супротивник не зможе скористатися записаними даними. У перспективі розробники передбачають працювати над дообладнанням мультикоптера радіоелектронним засобом, аби навігаційна система безпілотника могла водити його по координатах і після застосування супротивниками засобів РЕБ.

Словом, перспективні розробки, представлені підприємствами вітчизняного оборонно-промислового комплексу, вкотре засвідчили, що в нас є суттєві збройові напрацювання. Тож за умови прийняття цих виробів на озброєння та надходження до підрозділів, особливо тих, що задіяні у проведенні антитерористичної операції на Сході України, значно підвищиться ефективність їхніх дій та вогнева міць.


Сергій ВОРОНКОВ,
Іван СТУПАК,
“Народна армія”.
“Фото Андрія ШМАТОВА