“Я йду, щоби ніхто не смів нас гнобити і знищувати”, ― так промовив український Воїн і Громадянин Віктор Тьопенко, коли вирушав на війну з московитами.

25 лютого 2022 року чоловік стояв у черзі військомату, аби повернутись до добре знайомої справи ― розвідки.

49-річний Віктор Тьопенко родом з селища Заліського Черкаської області. З дитинства захоплювався боротьбою та боксом. Перед крахом радянського союзу відслужив розвідником у повітряно-десантних військах.

Закінчив Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького. Працював у рідній школі вчителем фізкультури. У своїй громаді був шанованою людиною.

Як затятий мисливець Віктор міг подолати великі відстані ― постійно тримав себе у тонусі. Захоплювався рибальством, дбав про власну пасіку.

Любив дітей. І своїх рідних, і вихованців у школі вчив бути сильними, сміливими та відповідальними.

Перший досвід бойових дій з російськими окупантами отримав у 2015 році під час АТО. Віктор Тьопенко пішов до війська добровольцем разом зі своїм братом Олександром.

Під час повномасштабного вторгнення росії сержант Віктор Тьопенко командував відділенням розвідувальної роти 3-ї окремої танкової бригади ЗСУ.

З 24 березня минулого року зник безвісти в районі Ізюму на Харківщині. Того дня під час виконання бойового завдання на вже окупованій росіянами території ворожий снаряд влучив у вантажівку, в якій Віктор Тьопенко перебував разом з побратимами.

Лише в кінці травня 2023 року рідня та односельці змогли попрощатись із розвідником, віддати йому шану. Поховали Віктора Тьопенка у рідному Заліському.

У нього залишилась донька та син, мама, сестра і брат.

На церемонії поруч з труною брата Олександр Тьопенко стояв у військовому однострої. Він продовжує захищати Україну від московського зла.