У вересні 2023 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України за підтримки Сил спеціальних операцій Збройних Сил України реалізували успішну спецоперацію під кодовою назвою “Бариня”. Внаслідок цієї операції на український бік перейшов кадровий офіцер армії держави-агресора, командир мотострілкового взводу, лейтенант Данііл Алфьоров, та здалося в полон ще 11 російських військовослужбовців.

Попри те, що лейтенант Алфьоров був кадровим військовим російської армії, він засуджував ганебні дії влади путіна, не хотів ставати воєнним злочинцем, а до підписання службового контракту був змушений силоміць.

“Я не розумів, чому війна взагалі почалася. Я був категорично проти. Та злочинний путінський режим не залишав нам вибору,” - розповів Данііл Алфьоров під час пресконференції, організованої ГУР в рамках державного проєкту “Хочу жить”, що покликаний допомогти військовослужбовцям російської армії безпечно здатися в полон українським Збройним Силам.

Спеціалісти ГУР системно відстежують та відпрацьовують бази даних про тих, хто примусово залучається до мобілізації або підписання контракту на службу у війську окупантів. Вихід на Данііла був здійснений через соціальні мережі, після чого розпочалась активна співпраця Алфьорова із Силами безпеки й оборони України, яка тривала з червня 2023 року.

Сам Данііл описує процес вербування так: “Після того, як я підписав контракт, буквально через півтора тижні зі мною на зв'язок вийшли з боку України і запропонували мені співробітництво. Я погодився і надсилав дані, фотографії - все, що допомогло б сформувати оперативно-тактичну інформацію про пересування російських військ”.

Водночас з українського боку паралельно проводилась ретельна перевірка Данііла. Адже ворожі спецслужби також намагаються заслати до нас своїх агентів, щоб впливати на процеси всередині українського війська.

А ось що російський офіцер розповідає про умови служби в окупантів, та докладніше пояснює причини втеч з російської армії: “З обіцяних грошей я отримав лише 50% підйомних, тобто близько 350 тисяч рублів. А обіцяли ж 600 тисяч. Причому жодного разу за три місяці мені не заплатили зарплату. А коли я опинився на позиціях Херсонського напрямку на початку серпня, то зрозумів - умови для виконання бойових задач безпосередньо в тій місцевості, де знаходився наш підрозділ, були неприйнятними. Нас використовували за принципом штурмових загонів. Сам підрозділ переважно складався з раніше засуджених. Причому я був єдиним кадровим офіцером, котрий розумівся на тактиці. Морально-психологічний стан бійців погіршувався зі зростанням кількості поранених. З’явились “відмовники”. Частина планувала дезертирство.

Також лейтенант Алфьоров розповів про такі реалії російської армії як катування своїх: “Командир нашого батальйону створив загін – ми його називали “свитою”, – який “наводив порядок” шляхом відлову і покарання невдоволених російських військовослужбовців. Командира сусіднього взводу, який не виконав якісь свої обов'язки, вони, наприклад, прив’язали на чотири доби до дерева і били. Весь цей час він ходив під себе в туалет, а коли повернувся на позицію, то від його минулого “я” нічого не залишилось. Мені ж перетягнули стяжками руки за спиною і прив’язали до дерева на добу. Після чого також били, погрожуючи колективним мордуванням та зґвалтуванням, а також насильно обколоти морфіном та дискредитувати як “наркомана”. А інших солдатів вони закидували в ями, і через п'ять діб повертали їх вже морально знищеними… Тож я вирішив діяти, аби врятувати життя собі й поплічникам.”

За підсумками “Барині”, добровільно здались в полон та були виведені за лінію фронту 11 російських військовослужбовців. Під час операції відбулось три таких переходи, відповідно - трьома групами росіян. Коли ж в процесі з’явилась загроза життю самого Данііла Алфьорова, його 3 вересня 2023 року зустріли в обумовленому місці і контрольовано перевели на підконтрольну українським силам територію.

В рамках спецоперації співробітники ГУР отримували також інформацію. Це підтверджує представник ГУР Андрій Юсов: “Завдяки Даніілу, нам вдалося отримати дуже цінну інформацію, яка врятувала багато життів українських захисників, а також дозволила дізнатися ворожі плани, зірвати їх на певних напрямках і знешкодити живу силу і техніку супротивника.”

Крім того, “Бариня” посприяла реалізувати ще одну успішну операцію ГУР вже спільно з Міністерством внутрішніх справ України - “Прапор”. Завдяки координації та злагодженим діям усіх учасників Данііл Алфьоров вивів з окупованої території двох українських військовослужбовців десантно-штурмових військ, які знаходились на окупованих територіях один рік і сім місяців.

Сьогодні Данііл Алфьоров висловлює бажання залишитися в Україні і продовжувати боротьбу проти путінської агресії зі зброєю в руках: “Я буду боротися, якщо пройду усі перевірки, і мене українська країна вважатиме достойним,” – каже Алфьоров. – “Я буду боротися за Україну, буду боротися за правду. І коли режим Путіна впаде, росія, можливо, стане нормальною країною.”

Зазначимо, що лейтенант Алфьоров пройшов усі необхідні процедури й перевірки, передбачені для військових, які здались у полон.

Представник ГУР Андрій Юсов під час пресконференції про операцію “Бариня” наголосив на наступному: “Україна – це цивілізована держава, яка дотримується Женевських конвенцій, держава демократична і європейська. Що стосується, безумовно, і тих людей, які прийняли для себе рішення перейти на сторону України, так і тих, хто хоче здатися в полон і піти потім на обмін полоненими, або не хоче бути обміненим.”

Андрій Юсов зазначає, що на фоні геноцидної війни з боку Росії ті росіяни, які прагнуть зберігати військову і людську честь, можуть звернутися до українських спецслужб. Зокрема, в рамках українського державного проєкту “Хочу жить” Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Всі військовослужбовці російської федерації, які воювати проти України і не бажають виконувати злочинні накази, мають можливість зберегти собі життя. Усі гарантії, які наш проєкт демонструє на наших ресурсах, абсолютно робочі. По-суті це один із небагатьох способів зберегти собі життя і потім йти за обміном, повернутися у свою рідну країну,” – додає Віталій Матвієнко, спікер проекту “Хочу жить”.

Ще раз наголошуємо, що Україна дотримується усіх узятих на себе міжнародних зобов’язань, включно з нерозголошенням умов добровільної здачі в полон. А проєкт “Хочу жить” – не лише шанс врятуватись, але й можливість отримати прихисток в низці країн Європи.