ЗМІ про нас

“ОЧІ АТО”

Грудень 2014 // журнал “Військо України” № 12'2014
За час антитерористичної операції військовослужбовці окремого полку дистанційно-керованих апаратів виконали понад 60 запусків безпілотників на повітряну розвідку та зібрали інформації з 300 тисяч гектарів території Донецької та Луганської областей.
“ОЧІ АТО”

Як розповідає ТВО командира полку полковник Сергій Бурденюк, куди лише не виїжджали його підлеглі, напевно, немає такого місця в районі проведення АТО, де не побували повітряні розвідники. Офіцери потрапляли в різні ситуації, працювати доводилося в неспокійних місцях, у безпосередній близькості від блокпостів та місць розташування сепаратистів. Однак у пряме вогняне зіткнення з супротивником вступити не довелося. А ось під обстрілами з мінометів і “Градів” побували неодноразово. Як пригадує командир стартового загону капітан Євген Слюсаренко, по них десятки разів “працювала” артилерія сепаратистів, однак повітряні розвідники встигали вчасно змінити позицію. А коли поверталися назад, то місця пусків БПЛА були в суцільних воронках від снарядів та мінометних мін. Під час виїздів на передову їх супроводжують десантники або бійці спецпідрозділів. Проте сьогодні штат полку розширили і ввели в його структуру новий підрозділ – роту охорони. Саме на її військовослужбовців тепер покладена місія бойового захисту стартових розрахунків під час пусків безпілотних апаратів.

“Раніше ми працювали лише в інтересах Повітряних Сил, – зазначає начальник штабу ескадрильї капітан Юрій Сало. – Наприклад, виконували пуски на збирання інформації про результати бомбометання, а також на забезпечення бойових стрільб зенітних ракетних підрозділів. Тому перший час у зоні АТО нашим дешифраторам доводилося вчитися буквально на ходу, адже практичного досвіду з визначення і виявлення блокпостів незаконних збройних формувань не було. Навіть в наших учбових посібниках не було інформації та рекомендацій як ідентифікувати блокпост”.

Та спеціалісти з центру обробки розвідувальної інформації буквально за лічені дні навчилися розпізнавати блокпости терористів, визначати скупчення техніки в лісосмугах.

 

На передовій

“ОЧІ АТО”Одне з головних завдань повітряних розвідників – підтвердити інформацію про скупчення незаконних збройних формувань, наявність на певній ділянці місцевості бронетехніки або артилерії сепаратистів. “Коли ми отримуємо завдання на виїзд на повітряну розвідку, то головне – достовірно підтвердити або спростувати раніше отриману інформацію про бандитські загони, місця їхнього точного знаходження та наявність бронетехніки, – зазначає капітан Юрій Сало. – Як говорять ті, в чиїх інтересах ми працюємо, наша інформація – це істотна і вагома підмога для прийняття рішень”.

Бували такі дні, що доводилося виконувати по кілька пусків безпілотних літальних апаратів, на особовий склад полку було велике навантаження, а люди в буквальному сенсі слова спали по кілька годин на добу. Решта часу йшла на підготовку БПЛА, а це великий комплекс різноманітних заходів: і проведення регламентних робіт, і заміна блоків апаратури, передпольотна підготовка. Розрахунок програми польоту також займає багато часу. Пуски виконувалися мобільними групами, що виїжджали на 100 кілометрів і далі від базового табору, тому необхідно було організувати надійний зв’язок між основним підрозділом і стартовими розрахунками. Під час виїздів мобільні групи повітряних розвідників завжди ставали об’єктами підвищеної уваги з боку сепаратистів.

“Над нами постійно кружляли БПЛА сепаратистів, – пригадує капітан Юрій Сало, який у зоні проведення АТО знаходиться з липня. – А коли на ніч ми залишалися в базових таборах по секторах, то неодноразово бачили, як безпілотники терористів літають над нашим табором, ми їх намагалися збивати, однак марно”.

Як говорить командир підрозділу, який безпосередньо займається дешифровкою плівок, майор Юрій Храпунов, у першу чергу його підлеглі повинні виявити об’єкти військової інфраструктури сепаратистів і їхню техніку.

“Особовому складу центру обробки розвідінформації доводиться дуже складно, – зауважує їхній командир майор Храпунов. – Адже дешифраторам потрібно через збільшувальне скло проглянути кожен кадр фотоплівки і не пропустити важливих об’єктів. Потрібна колосальна уважність”.

З негативу розвідінформація видається швидше, однак повітряні розвідники ще роздруковують фотографії, що являють собою в десятки разів збільшені копії потрібного фотокадру. В цьому складнощів не виникає, особовий склад не вперше займається дешифровкою плівок у польових умовах, досвіду і професіоналізму, що накопичений впродовж попередніх років, вистачає.

“У нас один із дешифраторів навіть блокпости інтуїтивно відчуває, дивиться на негатив і говорить, що саме тут повинен знаходитись сепаратистський блокпост”, – розповідає Юрій Храпунов.

Також спеціалісти центру обробки розвідінформації почали широко використовувати супутникові знімки поверхні Землі, що допомогло істотно скоротити час на дешифрування фотоматеріалів.

Колектив професіоналів

“ОЧІ АТО”Унікальність полку полягає не лише в тому, що він такий єдиний на всі Збройні Сили України, а ще в тому, що вже 10 років поспіль частина комплектується виключно контрактниками.

“І я вважаю це перевагою нашого полку, – стверджує заступник командира по роботі з особовим складом капітан Віталій Ганджа. – Адже ми добре знаємо кожну людину – її сильні і слабкі сторони, на що вона здатна. У нас служать досвідчені контрактники, які мають великий досвід і авторитет. І свої знання вони передають молоді, тому кістяк професіоналів у нас сильний, саме тому наші військовослужбовці мають високий рівень бойової підготовки і здатні виконувати найскладніші завдання”.

Розповідаючи про службу в зоні проведення антитерористичної операції, Віталій не приховує, що офіцерам і контрактникам тут складно.

“Проте, ми не приховуємо проблеми, а намагаємось їх оперативно вирішувати, головне, щоб людина завжди була при ділі, але при цьому й мала можливість відпочити і розслабитись, – зазначає капітан Ганджа. – Нині у нашому таборі шість чоловік, які в АТО знаходяться з липня. Так, їм тяжко стільки часу без повноцінного відпочинку, тим більше, що їхні побратими, з якими вони пліч-о-пліч виконували бойові завдання, вже побували на ротації. Проте нині цих спеціалістів ніким не замінити, однак найближчим часом обов’язково надамо їм відпустку, аби могли побачити рідних і близьких. А потім, якщо буде необхідність, офіцери повернуться в зону АТО і продовжать виконувати бойові завдання”.

Коли було тепло, в базовому таборі постійно організовувалися концерти, особливо повітряним розвідникам запам’ятався виступ студії “Квартал-95”. Були в гостях і святі отці – вони благословили військових, помолились разом із ними, наситили захисників України духовною енергією. Сьогодні, коли похолодало, концерти українських співаків організовують у технічному наметі полку. В тому, де готують для вильотів БПЛА. Ставлять вздовж стін лавки або просто стоять і слухають артистів, які приїжджають підтримати наших бійців.

“Нещодавно я провів оцінювання морально-психологічного стану особового складу за спеціальною анкетою, – говорить капітан Ганджа. – Загальна оцінка – 4,2 за п’ятибальною шкалою. І хочу наголосити, що патріотизм офіцерів і контрактників “зашкалює”. Відверто кажучи, від деяких ми навіть не чекали такого патріотичного пориву. Люди не звертають уваги на холод і побутові умови, не жаліються на розлуку з близькими, а готові до кінця виконувати бойові завдання”.

Олександр БІРЧЕНКО, Андрій МИРОНЧУК