Протягом тривалого часу захисники заводу “Азовсталь” у Маріуполі перебували в облозі російських військ. У них не вистачало боєприпасів, їжі та медикаментів, а кількість важко поранених зростала щодня.

За таких умов у ГУР МО України був підготовлений план з надання допомоги захисникам “Азовсталь” із застосуванням вертольотів, який американські журналісти оцінили, як зухвалий та дуже ризикований.

“Важливість першого польоту полягала в тому, що багато людей дивилися на цю операцію, як на неможливу, тому ми хотіли показати іншим льотчикам і військовим, що це можливо”, – розповів виданню “The WARZONE” представник ГУР МО України з позивним “Флінт”.

Всі учасники операції цілком усвідомлювали її небезпеку. Щоб завантажити більше корисного вантажу для захисників “Азовсталі” з вертольотів було знято озброєння, щоб зменшити їх вагу.

Враховуючи неможливість повністю прихованого проведення операції, задля введення ворога в оману було проведено складну операцію з дезінформації противника.

Розуміючи значний ризик операції, декілька пілотів відмовилося брати в ній участь. Але перший пілот, який погодився, мав особисту причину.

“Основною причиною, з якої він погодився це зробити, було те, що його дружина була бойовим медиком на “Азовсталі”. Вона працювала з важкопораненими бійцями, і завданням першого польоту була евакуація важкопоранених, а також її з території заводу”, – розповів “Флінт”.

Дістатися до “Азовсталі” було непросто. Швидкий і низький політ над місцевістю з горами та перешкодами, такими як дерева та телефонні дроти, вимагали великої майстерності пілота. Крім того, у деяких випадках рейси здійснювалися вночі за допомогою приладів нічного бачення, що потребувало від пілотів відповідного досвіду користування ними.

“Перше прибуття вертольотів здивувало захисників “Азовсталі”. Вони сказали, що ми не знаємо місця вашого відправлення, але ви прилетіли до нас з неба. Це абсолютно особливі емоції, коли після повернення, ти віддаєш поранених лікарям і розумієш, що зробив щось абсолютно неможливе. Ви відчуваєте гордість і щастя за своїх людей”, – згадує “Флінт” свій емоційний стан після приземлення.

Але наступні польоти ставали дедалі складнішими, оскільки росіяни почали посилювати свою протиповітряну оборону.

“Під час другого польоту вертоліт був обстріляний, але він зміг досягти точки заправки та успішно здійснив посадку”, – каже “Флінт”.

Намагаючись обходити російську ППО, льотчики змінювали маршрути, то літаючи над землею, то над водою.

“Мені відома ситуація, коли наш гелікоптер пролетів між двома російськими кораблями, а потім повернув праворуч і перемістився над морем на територію України”, – пригадав він.

“Про ці операції треба писати книги та знімати фільми про останнє місце оборони Маріуполя. І я думаю, що цю історію перекажуть наші діти, – зазначив на завершення “Флінт”.

Повністю інтерв’ю можна прочитати за посиланням.