В одному з навчальних підрозділів, де готують спеціалістів військової розвідки для всіх військових частин Сухопутних військ ЗС України, будівельники за півроку перетворили їдаленьку в стилі “а-ля рюс” (де вічно тхне гнилою капустою) на простору й світлу їдальню, оснащену новими меблями та обладнанням харчоблоку, не гіршим, аніж у McDonald’s

– Дуже добре, що керівництво розуміє важливу деталь, – каже заступник командира військової частини по роботі з особовим складом підполковник Олег Кузь. – В армії країни, яка воює, військовослужбовець має особливо відчувати повагу й турботу. Зрозуміло, що є польові умови, де комфорт не завжди доступний. Утім у ППД від того, як він їсть, як він відпочиває вночі, залежить багато. Якщо створено комфортні умови, то солдат розуміє, що його місію високо оцінюють, його важка праця потрібна, а його піт під час тренувань не марний.

Ця військова частина молода, її сформовано 2016 року. Однак “випускники” підрозділу вже встигли відзначитись у боротьбі з російськими загарбниками. Навчають тут за провідними методиками, у тісній координації з партнерами з країн – членів НАТО. Зокрема з фахівцями з Великої Британії за програмою ОRBITAL та канадськими військовими інструкторами з місії UNIFIRE. І плани щодо подальшої розбудови та модернізації стосуються не тільки навчального процесу, а й умов проживання й служби розвідників.

– Сподіваюся, що за деякий час наша територія набуде вигляду сучасного повноцінного навчального центру військової розвідки, – каже заступник командира військової частини з тилу майор Андрій Окань. – Швидко відремонтована їдальня – це, так би мовити, перша ластівка. У планах – будівництво двох гуртожитків для особового складу. Там зможе проживати одночасно до шестисот осіб. Так само на черзі будівництво навчальних корпусів.

За словами офіцера, оновленою їдальнею задоволені і бійці, і командири підрозділів, що виправдовує те, що в ремонт вкладено майже 7 млн грн.

– До оновлення харчоблок являв собою картину, м’яко кажучи, сумну, — розповідає майор Андрій Окань. – Допотопне обладнання, обшарпані стіни тощо. Хоч би як ти старався щось підчистити або підфарбувати, вийшло б як у приказці: “Дешева рибка – погана юшка!” Це було б марне витрачання сили й ресурсів. Тому рішення про капітальну перебудову було абсолютно правильним.

І результат справді тішить. Сьогодні їдальня може одночасно обслуговувати тисячу осіб! До того ж персонал кухарів і працівників невеличкий: усього двадцять осіб.

– Харчоблок побудовано за кільцевим принципом, – каже заступник командира частини з тилу. — Тобто сирі продукти, що надходять зі складів на кухню, ніколи не перетнуться з готовою їжею або відходами. М’ясні, рибні, овочеві цехи – це окремі приміщення. Усюди встановлено новітнє кухонне обладнання від вітчизняних та іноземних виробників. Холодильники харківського виробництва. Маємо всі нові й сучасні плити, бойлери, духові шафи та шафи для смаження, термобокси, міксери, посудомийну машину й навіть пароконвектомат. Це щось схоже на духовку, але м’ясо або риба, приготовані в ньому, за смаком нагадують улюблені шашлички.

І, як кажуть, вишенька на тортик – харчування за Каталогом. Це зробило щоденне меню майбутніх розвідників різноманітним і поживним.

– На харчування однієї особи на добу ми витрачаємо 81 грн 30 коп., – каже майор Андрій Окань. – Маємо змогу та бажання придумувати для хлопців смачні страви. Практикуємо так звані дні іноземної кухні. Були в нас і американські бургери, і середземноморська паста, яку, до речі, бійці дуже полюбляють. А от сосиски із сардельками, які попервах усі хапали з підносів, їдять уже не так охоче, як раніше. Хлопці, які щодня витримують чималі фізичні навантаження, намагаються формувати свій стиль харчування. Багато хто дотримується спеціально дібраної дієти, що стимулює ріст м’язів. Вибирають м’ясо, рибу, сири й кисломолочні продукти, фрукти, соки. Люблять спагеті. Загалом Каталог нам дає змогу організовувати харчування таким чином, щоб солдати щодня могли смакувати чимось особливим. Головне, щоб за добу вони спожили не менше як 3500 кілокалорій. Проте, за моїми підрахунками, середня добовидача в нас становить 4500 кілокалорій. Саме стільки потрібно здоровому чоловікові, щоб бути активним упродовж дня.

Утім, зауважує офіцер-тиловик, є й проблемні моменти в питаннях, що стосуються експлуатації новітнього кухонного обладнання.

– Так, держава не пошкодувала коштів на сучасне встаткування, – стверджує він. – Зараз воно відмінно працює! Але без належного догляду як довго воно пропрацює?

Річ у тім, що встановлені на кухні новітні засоби приготування їжі – котли, посудомийні машини, бойлери та конвектомати – після кожного приготування їжі має бути очищено й санітарно оброблено. Для експлуатації кожного апарата потрібна вода з особливими показниками жорсткості. Та й звичайний побутовий засіб для миття посуду не підходить для цієї кулінарної машинерії. Потрібна спеціальна промислова хімія.

– Я вивчив ці питання ще до запуску апаратури на кухні, – розповідає майор Андрій Окань. – В окремі зразки кухонної техніки довелося встановити спеціальні фільтри, які очищують до потрібної кондиції місцеву воду. А от із побутовою хімією складніше: дозволена для закупівлі не підходить до цих типів кухонного приладдя. На ринку є зразки з потрібними робочими показниками, однак їх немає в переліку закупівель. Це питання потребує врегулювання. Адже військовий тил – то не лише мистецтво експлуатації виданих тобі матеріальних засобів, а й уміння зберегти й забезпечити їхню роботу на багато років наперед.

Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ, “Народна армія”