ЗМІ про нас

Чоловік каже, що після війни жодного разу не звертався за допомогою до психологів, а всі оздоровчі путівки віддає дружині з двома синами.

Серед 120 учасників змагань (а це бійці Збройних сил України, поліцейські, рятувальники, які отримали під час служби інвалідність) 41-річний Віктор Бернов у категорії “атлети на візках” виборов призове місце на престижних “Іграх героїв” у Києві.

...Чоловік зустрічає мене в центрі села Вівсяники (Вінниччина) на власній старенькій “Волзі”. Уже два роки, як він пересувається на протезах. “Не буду лукавити, мені було важко звикнути жити без ніг, - про – розповідає Віктор Бернов, ветеран АТО. – Однак на нових протезах сьогодні роблю все, фактично вони замінили мені ноги. Керую будь яким видом транспорту – і трактором, і комбайном – у мене ж земля, паї”.

Віктор записався добровольцем на схід три роки тому, коли в сусіднє село привезли “200-го”. Служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні, у підрозділі військової розвідки. “Як розвідник пройшов по всій лінії фронту, – каже колишній воїн. – Два роки тому, коли ми вже поверталися на ротацію, нас оточили, отримав поранення. Тоді мені й ампутували дві кінцівки".

А минулоріч побратими покликали Віктора змагатися в “Іграх героїв” на візках. Бернов погодився і відразу посів перше місце. На останніх іграх отримав бронзу.

“Я змагався в інвалідному візку. Тут є різні комплекси багатоборства: підтягування, піднімання штанги, кидання 6-кілограмового м’яча в стіну, завдання на тренажерах. На кожну вправу дають різний час, та в основному до 7 хв. Я в інвалідному візку підняв 60-кілограмову штангу 30 разів, 50 разів підтягнувся на перекладині, кинув “сталевий” м’яч об стіну 20 разів. Тренувався лише перед самими змаганнями. Але загалом не займаюсь, лише фізично працюю у полі й так треную мускулатуру”, – зізнається фермер.

Віктор Бернов каже, що після війни жодного разу не звертався за допомогою до психологів, а всі оздоровчі путівки віддає дружині з двома синами. Бо для нього найкращий відпочинок – у рідному селі піти на став ловити рибу, попрацювати в полі, а ще – зустрітися з побратимами за одним столом.

Автор: Леся Родіна
інтернет-видання “Експрес”