ЗМІ про нас

“Ластівка” та її оберіг

18 грудня 2015 року / Центральний друкований орган Міністерства оборони України “Народна Армія” № 92 (5427)
“Ластівка” та її оберіг

Уперше історію цієї бойової машини та її екіпажу довелося почути від Владислава Таранця, директора Національного військово-історичного музею. Нещодавно експозицію музею поповнив український державний прапор. Передали знамено бійці – члени екіпажу бронетранспортера з бортовим позивним “Ластівка”. Синьо-жовте полотнище більше року майоріло над їхньою бойовою машиною, тож хлопці щиро вважали його своїм оберегом. Вони проїхали тисячі небезпечних кілометрів, сотні разів були під обстрілами, понад 300 разів долали “дорогу смерті” – шлях від селища Піски до донецького аеропорту. Довезли до передової тонни боєприпасів, продовольства, одягу, медикаментів, евакуювали десятки поранених. І жодного разу машина не підвела: не зламалася, не зупинилася, в ній не загинув жоден боєць.

Подробиці цієї історії вдалося дізнатися із перших уст – від одного з членів першого екіпажу “Ластівки”, киянина Івана Трембовецького. Торік у березні чоловіка мобілізували, пішов служити розвідником до одного з підрозділів 95-ї окремої аеромобільної бригади.

– Ми зібрали її за одну добу з донорів, – згадує боєць квітень 2014 року. – Ввечері це була купа запчастин, а вранці “Ластівка” завелась, і ми вирушили на ній на фронт.

Насправді “Ластівка” – абсолютно стандартний БТР-80 з дизельним двигуном. Він не обладнаний новітнім озброєнням, з додаткового захисту має лише кілька приварених металевих листів. Однак з першого дня розвідники зрозуміли, що їхня бойова машина – найшвидша і найбільш маневреніша техніка батальйону. По шосе розганяється до 120 кілометрів за годину, полем легко “летить” під сотню. Через це машина завжди в розвідувальному дозорі – попереду всього батальйону.

– Бувало, за добу ми долали сотні кілометрів, годинами їхали під обстрілами, – продовжує свою розповідь Іван Трембовецький. – Якось натрапили на блокпост “денеерівців”. З ходу вступили в бій і, попри те, що ворогів було значно більше, перемогли. І весь час у бою над нами гордо майорів наш оберіг.

З квітня 2014-го “Ластівка” промчала дорогами АТО більше 10 тисяч кілометрів. Забезпечувала боєприпасами десантників у боях за гору Карачун, на ній бійці входили в міста Лисичанськ, Слов’янськ, брали участь у боях поблизу селищ Спартак, Піски. Торік улітку розвідники забезпечували зброєю і харчами знаменитий рейд десантників, потім упродовж двох місяців брали участь в конвоях до донецького аеропорту – під постійними обстрілами сепаратистів хлопці підвозили “кіборгам” боєприпаси та продовольство, евакуювали поранених. Там, на “дорозі смерті” машина по черзі втратила всі колеса, а наступний комплект шин спрацювався від нещадної експлуатації.

– Якось поблизу Спартака по нас гатила ворожа артилерія, – згадує Іван Трембовецький. – Ми вже майже вийшли із сектору обстрілу, як раптом “Ластівочка” глохне і зупиняється. Виявляється, в баку закінчилась солярка, а водій не встиг вчасно переключитися на другий. Ну все, думаємо, тут ми всі й поляжемо, бо “заповітрений” дизельний двигун якщо завередує, то можна заводити годинами. Але хлопці закачують пальне, водій заводить двигун, і “Ластівочка” загуркотіла з півоберта. За хвилину вивезла нас з-під вогню.

Нині їхня “Ластівка” продовжує “літати” в зоні антитерористичної операції. Майже весь її колишній екіпаж звільнився, машина служить іншим розвідникам. Однак про свою “Ластівочку” вони також дбають. А прапор-оберіг як військову реліквію передали до музею, аби про їхню бойову машину дізналася вся Україна.


Роман ЗАПОРОЖЧЕНКО,
Іван СТУПАК.