Зранку небо над полігоном Військової академії (м. Одеса) розцвіло величезними кульбабами білих куполів парашутів. У повітрі, на землі й навіть на воді закипіла справжня бойова робота. Курсанти третього курсу факультету підготовки спеціалістів військової розвідки та спеціального призначення, а також десантно-штурмових військ провели практичне заняття з десантної підготовки.

У складі трьох груп вони відпрацювали три основні завдання: стрибки з гелікоптера з парашутом з висоти 600 метрів на поле, безпарашутне десантування на воду, а також парашутний спуск на морську поверхню. Всі ці вправи курсанти вже неодноразово виконували, але на десантно-повітряному комплексі академії. Вчилися, як правильно укладати парашут і поводитися під час стрибка, як подолати страх висоти й тримати психологічну стійкість. Постійні тренування зробили свою справу: всі курсанти успішно завершили курс підготовки до виконання практичних стрибків і склали необхідні заліки з уміння користуватися парашутним обладнанням. Але під час реальних стрибків, однак, кожен відчуває хвилювання та психологічну напругу.

– Коли знаю, що зі мною товариші та командири, розумію, як діяти в тій чи іншій нештатній ситуації, одразу почуваюся набагато впевненіше, – ділиться враженнями курсант Олександр. – Усього цього нас добре навчають на факультеті підготовки спеціалістів ДШВ і морської піхоти, – підкреслює майбутній офіцер-десантник.

Нарешті звучить гучний сигнал і курсанти один за одним підходять до рампи гелікоптера. “Пішов!” Команда інструктора і легкий удар по спині, як добре напуття, надають сили й мужності. Крок у безодню – і над головою лишається тільки синява неба. Мить польоту – ривок – і відкривається рятівне біле коло парашута. Морська поверхня стрімко наближається. Приземлення у водну глибінь, виринання, звільнення від парашута – й швидко до берега. Там уже лунає команда: “До бою!” Друга група курсантів на катерах проводить евакуаційно-рятівні заходи, спрямовані на надання допомоги тим, хто її потребує після приводнення.

Під час десантування в поле курсанти продовжували виконувати завдання зі збору на вказаній ділянці місцевості. Дії кожної групи уважно оцінювали інструктори та викладачі. Враховували не тільки індивідуальний рівень підготовки, а й злагоджену командну роботу, вміння чітко взаємодіяти під час стрибків, приземлення та збору. Зі слів керівника навчань, переважна більшість курсантів успішно впоралися з визначеними завданнями.