Зокрема, напередодні вторгнення до України, серед ворожих військових масово розповсюджені різноманітні пропагандистські матеріали. Серед них, так званий “Кодекс чести современного российского офицера”, виданий міністерством оборони Росії для обов’язкового вивчення та використання військовими. Це невеличкий посібник “моральних принципів”, яких мають дотримуватися в армії окупанта.

Текст “кодексу” сповнений ненависті, відвертої фашистської пропаганди війни, утвердження розподілу росіян за національною ознакою та примітивних конспірологічних теорій. Текст явно розрахований на вкрай неосвічених людей.

Деякі красномовні тези “кодексу”:

- “росія та російська армія це останній рубіж від настання сатанинського “нового світового порядку”. Ця теза є прямою відсилкою до новітніх радикальних ксенофобських конспірологічних теорій всесвітньої змови. Які сьогодні є невід’ємною складовою офіційної ідеології держави-агресора.

- “російським офіцером може бути не росіянин за походженням”. Тобто, російська тоталітарна держава завідомо розділяє власних громадян на етнічних росіян і “не росіян”.

- “російський офіцер готовий жити та померти без імені”. Можливо саме тому у більшості окупантів перед відправленням в Україну вилучають особисті документи.

- “вміти визнавати свою неправоту”. З огляду на здоровий глузд, саме цей пункт має стати відправною точкою для відмови окупаційними військами виконувати злочинні накази або здаватися в полон.

В “кодексі” також містяться пропагандистські цитати військово-політичного керівництва держави-окупанта: Путіна, Шойгу та інших. Так, міністр оборони Росії Шойгу стверджує, що “Росія існує вже 1152 роки і об неї зламав зуби не один західний імператор”.

Нагадуємо, що Москву як місто було засновано 1147 року київським князем Юрієм Долгоруким. При тому, вона довгий час була лише одним з улусів Золотої орди.

Також згідно “документа” завдання російського офіцера полягає лише в “служении отечеству”, а фактично правлячому режиму. І жодного слова про захист власного народу.

Тобто, на сьогодні російська армія – виключно засіб реалізації агресивних амбіцій влади країни-окупанта, а пропаганда серед російських військових давно відповідає найгіршим тоталітарним зразкам, що засуджені всім цивілізованим світом.