У цьому механізованому батальйоні налагоджена чітка взаємодія між піхотою та розвідкою. Розвідувальним взводом батальйону командує досвідчений розвідник, прапорщик Віотольд П. У війську він служить ось уже десятий рік. За першим контрактом був гранатометником, а вже починаючи з другого став розвідником. Спочатку – командиром відділення, а згодом старший сержант очолив розвідувальний взвод, і командує ним ось уже третій рік
У складі батальйону розвідувальний взвод зайшов до Мар’їнки два місяці тому. Для Віотольда це вже четверта кампанія від початку АТО. Серед його підлеглих є й молоді бійці, які нещодавно прийшли до війська, а є й ветерани, з якими він воює пліч-о-пліч з чотирнадцятого року.
У цьому механізованому батальйоні налагоджена чітка взаємодія між піхотою та розвідкою. Розвідувальним взводом батальйону командує досвідчений розвідник, прапорщик Віотольд П. У війську він служить ось уже десятий рік. За першим контрактом був гранатометником, а вже починаючи з другого став розвідником. Спочатку – командиром відділення, а згодом старший сержант очолив розвідувальний взвод, і командує ним ось уже третій рік
У складі батальйону розвідувальний взвод зайшов до Мар’їнки два місяці тому. Для Віотольда це вже четверта кампанія від початку АТО. Серед його підлеглих є й молоді бійці, які нещодавно прийшли до війська, а є й ветерани, з якими він воює пліч-о-пліч з чотирнадцятого року.
Протягом цих двох місяців майже безперервних боїв у взводі був поранений один із бійців, і ще один дістав травму. Зате ворогу розвідники завдали набагато більшої шкоди. Так, розвідниками були знищені два корегувальники вогню, виявлені й подавлені дві вогневі точки, знищені дві бойові машини піхоти. А нещодавно завдяки влучності гранатометного розрахунку противник позбувся автоматичного гранатомета та шістьох осіб.
– Противник протягом тривалого часу обстрілював наш спостережний пост, – розповідає прапорщик. – Тоді я вирішив застосувати гранатомет АГС-17, що належить першій механізованій роті. У відповідь по нас ударили також з АГСа та СПГ. Хвилин сорок по нас стріляли з цих двох гранатометів. За цей час ми засікли обидві вогневі точки та вдарили по них зі свого СПГ. З першого ж пострілу нам вдалося знищити АГС разом із розрахунком. Потім ми виконали ще кілька пострілів по окопах противника й позиції СПГ. А за кілька хвилин з радіоперехоплення стало відомо, що разом з АГС-17 ми знищили шістьох найманців.
З СПГ цього разу працював досвідчений боєць, кавалер ордену “За мужність” ІІІ ступеня, головний сержант взводу сержант Віталій Ш., а командир взводу давав вказівки.
Минуло ще кілька днів, і напередодні Новорічних свят піхотинці завадили окупантам вчасно провести зміну на взводному опорному пункті: тобто, стара зміна вже вийшла з опорника, нова ще не зайшла, і в той самий час українці відкрили по ньому щільний вогонь зі стрілецької зброї. Та й стрілкотні ворогу вистачило, щоб зачаїтися, будучи не в змозі провести зміну. У цій безвихідній ситуації противник спробував подавити вогневі точки українців чи не всіма наявними в нього на той момент силами й засобами. Протягом півтори години окупанти били по позиціях взводного опорного пункту в Мар’їнц з озброєння бойової машини піхоти, гранатометів АГС-17 та СПГ-9, а також міномета калібру 82 мм. Вогонь вівся безпосередньо з окупованого Донецька – з Петровського району міста. Утім, наші вояки – стріляні горобці! За майже чотири роки війни вони й укріплюватися в інженерному плані, й взагалі воювати добре навчилися! Півторагодинний гарматний, мінометний та гранатометний обстріл не завдав українцям жодної шкоди. Лише один бліндаж трохи зачепило, та й то – несуттєво. Зате розвідники прапорщика Віотольда П. за цей час засікли всі вогневі точки противника й доповіли у штаб батальйону.
Одразу ж командир взводу, позиції якого потрапили під вогневий удар, отримав наказ знищити техніку та живу силу противника, давши йому адекватну відповідь з озброєння бойової машини піхоти. Екіпаж БМП-2 був уже напоготові. Механік-водій солдат Валерій Ш. миттєво сковзнув у свій люк, командир бойової машини старший солдат Владислав С. та навідник-оператор молодший сержант Артем Л. швидко зайняли свої місця. “Беха” рвонула на позицію й майже одразу відкрила вогонь з тридцятиміліметрової гармати 2А42. У ворожу БМП-2 хлопці влучили вже з четвертого снаряда. Навіть неозброєним оком було добре видно потужний спалах, а за кілька хвилин з радіоперехоплення вони дізналися, що ворожий навідник загинув на місці, а бойова машина була виведена з ладу.
– Тим часом хлопці з третього взводу вдарили з СПГ та АГС по мінометному й гранатометному розрахункам сепарів, – розповідає про бій командир відділення – командир бойової машини старший солдат Владислав С. – Вони також влучно відстрілялися, знищивши й міномет, і СПГ. З того боку було чи то три, чи чотири “трьохсоті”.
Ось так, коли розвідка – на своєму місці: вчасно й професійно реагує на будь-які зміни бойової обстановки, – то й рядові піхотинці спрацьовують якісно й стріляють влучно!
Олексій ТРИГУБ