Безстрашні бійці 3-го окремого полку спеціального призначення, відомі як кіровоградські спецпризначенці, беруть участь у бойових діях із самого початку неоголошеної війни. Воїни-розвідники під командуванням полковника Віталія Пікуліна і сьогодні продовжують виконувати найбільш складні бойові завдання в “гарячих точках” Донбасу. Розвідувально-диверсійна діяльність у тилу противника, охорона та оборона важливих стратегічних об’єктів, ведення розвідки, пошукові дії – ось невеликий перелік завдань, покладених на воїнів, яких поважає навіть ворог. Саме кіровоградські спецпризначенці одними з перших під час оборони “донецької фортеці” отримали від терористів грізне прізвисько “кіборги”. А командували силами оборони української твердині саме офіцери з овіяного славою 3-го полку.

Коли насувалися хмари…

На початку квітня 2014 року кілька розвідувальних підрозділів полку були підняті по бойовій тривозі й терміново відбули літаками до стратегічного об’єкта – Міжнародного аеропорту “Донецьк”. Тоді надійшла тривожна інформація, що бойовики намагатимуться його захопити.

Так згодом і сталося. На територію донецького аеропорту зайшли бойовики з батальйону “Восток». Вони захопили новий термінал. Зав’язався запеклий бій, який тривав майже добу… Хоча в терористів була значно вигідніша позиція (новий термінал вищий за старий), наші хлопці відчайдушно вели з ними бій. Кіровоградські майстри дальнього бою знищили двох терористів, озброєних ПЗРК, чим розв’язали руки нашій армійській авіації. По бойовиках були завдані потужні вогневі удари з повітря. Наступного дня офіцерські групи розвідки спільно із підрозділами кіровоградських спецпризначенців провели зачистку нового терміналу. Загалом тоді були знищені майже дві сотні бойовиків батальйону “Восток”. З нашого боку – лише два легкопоранених.

Бої за Артемівський арсенал

Яскравим бойовим епізодом, в якому виявили мужність кіровоградські спецпризначенці, була оборона Центру забезпечення бронетанковим озброєнням, що у місті Артемівськ, та арсеналу стрілецької зброї в селі Парасковіївка Артемівського району. Там групи спецпризначення під керівництвом тоді підполковника Олександра Трепака врятували важкопораненого командира Центру забезпечення бронетанковим озброєнням полковника Володимира Чобітка, захопили кілька ворожих блокпостів та забезпечили евакуацію пораненого гвинтокрилом.

Окрім того, кіровоградські спецпризначенці спільно зі спецпідрозділами Військової служби правопорядку відбили кілька атак бойовиків на арсенал. Розбили КАМАЗ з терористами, не давши їм розгорнути автоматичні станкові гранатомети АГС-17, захопили зброю, підбили ворожий танк Т-64, відсікли піхоту та подавили міномет.

“Донецька фортеця”

Разом з іншими підрозділами кіровоградські спецпризначенці стійко утримували Міжнародний аеропорт “Донецьк” із самого початку облоги, виявляючи мужність та героїзм. Старшими начальниками по обороні аеропорту були офіцери 3-го полку. Серед них начальник штабу полку полковник Буран та командир загону Герой України полковник Олександр Трепак. Ці офіцери особисто визначали вогневі позиції на найнебезпечніших напрямках, уміло організували контрдиверсійну та контрзасідкову роботу в околицях аеропорту, що звело нанівець спроби бойовиків перекрити шляхи постачання “кіборгам” продуктів та боєприпасів.

Тоді вони відбили чимало атак, підбили 8 танків, один, з незначними пошкодженнями, захопили та переправили на нашу сторону, знищили більше 270 бойовиків, а шістьох захопили в полон. У запеклих боях мужність та героїзм виявили багато воїнів. Серед них інженер загону спецпризначення капітан Олег Кулигін та командир розвідувальної групи старший лейтенант Євген Подолянчук, які віддали життя, захищаючи донецький аеропорт.

Надійною підтримкою для наших “кіборгів” були також групи спеціального призначення, які діяли в околицях аеропорту, успішно проводили різні спецоперації та диверсійно-розвідувальну діяльність у тилу противника, знищували ворожу бойову техніку, вогневі засоби тощо.

Савур-Могила

Запеклі бої вели кіровоградські спецпризначенці й на стратегічній висоті Савур-Могила. Разом з іншими підрозділами воїни-розвідники штурмували захоплену бойовиками висоту та утримували позиції на ній. Під постійними артобстрілами спецпризначенці коректували вогонь української артилерії, виконували найбільш небезпечні завдання, на які йшли добровольці. Відомий бойовий епізод, коли кіровоградські спецпризначенці супроводжували підкріплення до оточеної найманцями Савур-Могили, де на підтримку чекала група бійців під керівництвом Героя України полковника Ігоря Гордійчука.

В одному із боїв смертю хоробрих, витягуючи з-під вогню кулеметника, загинув заступник командира 3-го полку по роботі з особовим складом підполковник Сергій Сенчев.

Професійні навички офіцерів-розвідників справили неабияке враження навіть на ворогів. Одним з таких відчайдухів є заступник командира загону спеціального призначення підполковник Юрій Коваленко. Саме йому було довірено очолити зведений розвідувальний загін, до складу якого входили спецпризначенці та підрозділ механізованої бригади. Під проводом підполковника Коваленка розвідзагін, попри затятий опір терористів, з боями вийшов на визначений рубіж та закріпився на ньому. Такий маневр забезпечив прохід підрозділів Збройних Сил України та прикордонників для прикриття державного кордону України.

Також цей офіцер особисто спланував та реалізував прорив розвідувального загону крізь бойові порядки терористів у район населеного пункту Ізварине та перекрив основні напрямки висування сил супротивника, зброї та бойової техніки на територію України. Підполковник Юрій Коваленко героїчно загинув у бою.

Не можна не згадати і командира розвідувальної групи спецпризначення капітана Кирила Андрієнка, який з важкими боями виводив наші колони, обороняв краматорський аеродром. Разом зі своїм заступником він здійснив підрив одного із стратегічних мостів у глибокому тилу противника. Під час виконання бойового завдання в районі міста Сніжне зведений розвідувальний підрозділ потрапив у засідку. У тому жорсткому бою смертю хоробрих загинули вісім кращих спецпризначенців, серед них заступник командира загону по роботі з особовим складом підполковник Сергій Лисенко, капітан Кирило Андрієнко, снайпер старшина Андрій Шершень, радист радіогрупи солдат Ярослав Шимчик тощо.

Багато небезпечних бойових завдань з честю виконали кіровоградські спецпризначенці. Донецький аеропорт та його околиці, Красний Луч, Старобешеве, Іловайськ, Маріуполь, Дебальцеве – така бойова географія спецпризначенців за рік на “гарячому” Донбасі. Про ці бойові операції, про їхніх головних учасників, упевнений, будуть написані книжки, зняті кінострічки. Адже їхня відданість своїй справі та українській землі є прикладом для багатьох поколінь українців.

Валентин ШЕВЧЕНКО,

Кіровоград