Авіація ворога, яка обстрілює човен. Різкий маневр шкіпера, який намагається вийти із зони ураження. Момент, коли опинився у відкритому морі ― і так довжелезні 14 годин.

Воїн підрозділу спеціального призначення ГУР МО України “Артан” на псевдо Конан усе це пережив і поділився своєю приголомшливою історією з журналістами чернівецького інформагентства “АСС”.

До широкомасштабного вторгнення Конан працював у поліції та особистій охороні. 26 лютого 2022 року вступив до лав Збройних сил України, а через рік перевівся з побратимами в “Артан”.

“Задачі у нас нелегкі, не всі хочуть за них братися”, ― розповів Конан.

За його словами, перед кожною місією спецпризначенці щонайменше 2-3 тижні проводять ретельну розвідку й дорозвідку, а тоді виконують бойову роботу.

“Це нормально, що є страх. У мене він також є ― всі ми люди. Але страхом треба керувати. Саме для цього ми тренуємося, щоб управляти ним. Проходимо певну підготовку: психологічну, фізичну”, ― пояснив розвідник.

Вміння керувати власним страхом, а ще ― величезна любов до життя та своєї сім’ї допомогли Конану у найкритичніший момент.

Під час однієї з місій у Чорному морі в серпні 2023 року катер “Артану” із 14-ма спецпризначенцями на борту кілька разів потрапляв під обстріл російської авіації.

“Коли ми були на відході, так мені стало неспокійно на серці, і я зняв усе екіпірування, яке було на мені, і одягнув жилет. За 20 хвилин я вже опинився у воді”, ― розказав Конан.

Через щільний обстріл катер не зміг забрати Конана одразу, тож він у жилеті та гідрокостюмі залишився в Чорному морі ― за 130 кілометрів від берега.

“Я обрав собі за орієнтир одну із газовидобувних вишок ― вона пошкоджена і постійного горить. До неї мені було приблизно 20 км [...] Єдине, що я міг зробити ― це просто опанувати свій страх і почати плисти в сторону сторону свого орієнтиру. Плив я 14 годин, з 5:40 ранку до 19:30 вечора”, ― сказав Конан.

“Здаватися не хотілося. Хотілося плисти. Хотілося вижити ― це була моя основна мотивація. Вижити, щоб повернутися додому до своєї сім'ї”, ― описав Воїн свої емоції.

Виснажений від навантаження та спраги він вирішив поспати.

“Пропливши десь приблизно 10 годин, я відчув сильну втому. Тоді я розвернувся на спину і просто заснув. Прокинувшись на воді, я побачив, що мій орієнтир, до якого я плив, став ще далі, тому що течія понесла мене в інший бік”, ― пригадав Конан.

“З часом я помітив на своєму горизонті рятувальний катер, який вийшов за мною. Вони також потрапили під обстріл ворожої авіації двічі і вимушені були відійти. Це додало мені сил ― я знав, що мене вже шукають”, ― розповів спецпризначенець “Артану”.

Невдовзі Конан знову побачив човен. То були його побратими, які весь цей час займались пошуком: підняли “Байрактар”, побачили Воїна з повітря та врятували.

“Мої плани ― далі служити на благо своїй країні, своєму народові, своїй сім'ї, захищати їх надалі, здобувати мир і злагоду для нашого народу”, ― підсумував Конан.