Однією з особливостей ведення бойових дій російськими окупаційними військами на Сході країни є активне застосування протипіхотних та протитанкових мін, а також встановлення різноманітних мінних пасток, включаючи дистанційне мінування наших позицій. Статистика втрат, на жаль, свідчить про те, що небезпека від міно-вибухових пристроїв залишається на високому рівні. Тому невипадково в підготовку курсантів Військової академії (м. Одеса) введено додаткові заняття з протимінної безпеки.

Напередодні з курсантами випускного курсу факультету підготовки спеціалістів військової розвідки та спеціального призначення було проведено заняття, на яких вони відпрацювали порядок дій з виявлення і знешкодження мінних пасток. На полігоні центру забезпечення навчального процесу фахівці-сапери розповіли про різноманітні модифікації протипіхотних і протитанкових мін, які найчастіше застосовують російські найманці. Інструктори на практиці продемонстрували, як виявляти вибухонебезпечні предмети, зокрема так звані розтяжки, а також в якій спосіб їх можна безпечно знешкоджувати.

– Не таємниця, що російські окупанти на Сході держави продовжують використовувати заборонені міжнародними договорами протипіхотні міни МОН-50 і ПМН-2, – розповів інструктор майор Андрій. – І вироблені вони саме в Росії, як зазначено на маркуванні, в м. Чапаєвськ Самарської області. Не гребують вони і встановленням однієї з найпотужніших мін – ОЗМ-72. Ця п’ятикілограмова радянська міна при підриві “вистрибує” на пів метра, після чого в різні боки розлітається на 2,5 тис. осколків. Якщо ж ці міни ставлять парою – це справжнє пекло. Під час вибуху людину буквально розриває навпіл. Що стосується мінних пасток, то їх безліч. Наприклад, протитанкові міни встановлені догори ногами. Вантажівка, навіть танк може проїхати дорогою десять разів, а на одинадцятий підірватися. Тому наше головне завдання, враховуючи здобутий під час бойових дій досвід, навчити курсантів виявляти і знешкоджувати ці вибухові пристрої.