Фіш родом із Сумщини. До повномасштабного вторгнення керував будівництвом, а у вільний від роботи час дуже любив порибалити.

“Я все життя прожив без всяких позивних і ніяких кличок не було. До мене підійшов один хлопець і каже: "Є Пупок і є Сосок ― вибирай". Тому я вибрав Фіш”, ― розповів військовослужбовець журналістам Суспільного.

У своєму підрозділі Фіш поєднує кілька функцій ― він і розвідник, і снайпер, і капелан.

“Це частина мене. Я такий всередині. Є армійське життя і життя духовне. Біда, яка сьогодні прийшла, змогла поєднати такі речі з різних площин", – сказав воїн.

Із побратимами Фіш воював на східному фронті, а віднедавна перебуває на оборонних рубежах рідної Сумщини.

“У мене дочка красива маленька і дружина гарна. Я зрозумів, що якщо вони до нас дійдуть, то мої дівчата точно постраждають, і я не зможу просто стояти осторонь, не лізти. Тому мені треба було йти вперед”, – описав Фіш свою мотивацію.

Він переконаний, що найголовніша зброя розвідника – його голова.

“Розвідник — це не стрілянина, це не “бахкотня” якась. Навпаки — якщо розвідник жодного разу не вистрілив, то він ефективно виконав свою роботу”, — зазначив військовий.

Після перемоги Фіш планує займатись реабілітацією військових, повернутись до праці та улюбленого відпочинку біля водойми, а ще має намір влаштувати святковий бенкет для своєї громади.

“На перемогу приготую великий казан плову і просто роздам людям. [...] Я вірю, що виживу. Для мене це буде означати, що це перемога”, – підсумував розвідник.