Улюблений викладач багатьох студентів коледжу боронить цілісність, свободу і незалежність нашої держави.

Воїн-розвідник пережив чимало небезпечних для життя моментів, але студентам він намагався розповідати про хороше. Проте очі, сповнені тривожних переживань і спогадів, видавали внутрішній неспокій, бо не можна забути своїх бойових товаришів, загиблих, поранених, не стихне у вухах свист куль навколо і гуркіт снарядів, що розриваються неподалік…

Військова служба Павла Сієнка проходить у місцях, де велися запеклі бої. Проте спілкуючись зі студентами, він досить стримано розповідав про військові дії. Більше говорив про те, як в екстремальних умовах відбувається переоцінка життєвих цінностей. Багато казав про патріотизм, про те, що коли йде загроза державності, треба єднатися. Побажав студентам добросовісно вчитися, щоб бути справжніми професіоналами, які будуватимуть нове, заможне і щасливе життя.

На завершення теплої хвилююче-щемливої зустрічі студенти щиро подякували Павлові Сієнкові.

– Дякуємо Вам, Павле Юрійовичу, за Україну, за те, що захищаєте нас. Дякуємо, що не боялися. Дякуємо, що вижили і стоїте на сторожі нашого спокою. Ми всі сподіваємося, що найзаповітніше бажання українців – жити під мирним небом – здійсниться зовсім скоро!