Представник ГУР МО України Вадим Скібіцький під час дискусії на “Kyiv StratCom Forum 2024”, організованому Центром стратегічних комунікацій, назвав три зовнішні інформаційні загрози для України:
- російський інформаційний вплив на наше населення та органи державної влади, зокрема ― військові структури;
- проведення кампаній з дезінформації, створення й розповсюдження фейків;
- інформаційне панування на тимчасово захоплених територіях.
Також Вадим Скібіцький прокоментував причини, наслідки та цільову аудиторію інформаційного впливу теракту у підмосков’ї; пояснив роль ГУР МО України у протистоянні агресору в інформаційній сфері; озвучив головні шляхи протидії російській дезінформації в Україні та світі.
Чому розвідники заговорили?
Дуже приємно, що Головне управління розвідки МО України зараз на перший шпальтах, але, повірте, це була непроста робота. Вона почалася у жовтні 2015 року.
Тоді стратегічні комунікації Головного управління розвідки у нашій державі сприймалися приблизно так: “як це може так бути взагалі, що розвідники вийшли на екран і щось говорять?”.
Але той період часу був дуже складний. Необхідно було [...] знищити усі ті наративи, які тоді подавала російська федерація. Ми говоримо про наративи, що буцімто у нас “громадянська війна”, “державний переворот” тощо.
Необхідно було довести суспільству [правду] прикладами, реальною інформацією, бо якщо ти не входиш в інформаційний простір з реальною достовірною інформацією, його одразу займає російська федерація. Це є доконаний факт.
Давайте повернемося у 22-й рік, коли всі розвідувальні служби США, Британії та інших країн світу почали виходити в мас-медіа і говорити про свої розвідувальні оцінки, давати свої прогнози. Мабуть, це ще один такий хороший плюсик від Головного управління розвідки МО України.
Основні загрози для України в інформаційній сфері
Зупинюся на трьох основних загрозах зовнішніх в інформаційному просторі, які є на сьогодні. Ми всі відчуваємо наскільки потужно працює тут рф, використовуючи не тільки власний ресурс, а й ресурси і Європи, і провідних мас-медіа, провідних компаній в усьому світі.
І це ми відчули, мабуть, перед [широкомасштабною] війною у 2017-2018 роках, коли всі оці масмедійні російські канали, створені корпорацією, просто заполонили всю Європу.
Тоді пробитися в інформаційний простір росії було неможливо, тому що все було заблоковано. Вони заполонили і європейський медіапростір, поширювали там свої наративи.
Говорили про те, що й сьогодні: про те, що Україна – це “штучно створена держава”, що вона нестабільна, “не здатна” захиститися, а тим паче – протистояти.
Є три основні зовнішні загрози.
Перше – це інформаційний вплив на населення нашої країни і взагалі на нашу країну, тому що суб'єктами цього інформаційного впливу є також усі державні структури і військові.
Якщо ми говоримо про мобілізацію, це є відповідний інформаційний вплив, викривлення і взагалі подача неправдивої інформації всього того, що відбувається з рекрутингом, що відбувається у військових частинах і як взагалі розвивається процес мобілізації.
Друге – потужні компанії з дезінформації і фейки. Із цим борються зараз всі. Я вдячний усім, хто працює разом з нами у цій площині, тому що ми збираємо дуже багато інформації.
Ми моніторимо журналістів, масмедійні засоби, які відверто працюють проти України та розповсюджують російські наративи, і не просто займають проросійську позицію, а по суті є ворогами для нашої держави.
Доносити неправдиву інформацію, тим паче фейки, європейській спільноті, світовій спільноті – це спрямовано на те, щоб порушити і підтримку нас, і єдність європейського суспільства, яке на сьогодні доволі активно нас підтримує.
У будь-який спосіб рф намагається подати зовсім іншу картинку. Наведу приклад. Провели опитування у Польщі, просто зробили вибірку з тисячі осіб, запитали [щодо ставлення до підтримки нашій державі]: 75% опитаних підтримують надання допомоги Україні; 34% говорять, що необхідно надавати військову допомогу; 28% говорять, що необхідно поляків відправити в Україну для допомоги.
Що говорить росія? Вони усі ці показники зовсім навпаки перекручують.
Тому ведеться дуже активна робота. Ми працюємо і з апаратом РНБО, і з Міністерством культури та інформаційної політики України та з іншими.
Третє – це та загроза, яка, начебто, знаходиться на третьому місці, але вона дуже актуальна. Вона стосується повного інформаційного панування на тимчасово окупованих територіях нашої держави. Починаючи з 2014 року, там простий військовий підхід, який застосувала і продовжує дуже активно застосовувати рф:
- - ізоляція інформаційного простору;
- - контроль інформаційного простору;
- - інформаційно-психологічна обробка населення.
Інформаційні кампанії рф на тимчасово окупованих територіях України
Я наведу декілька фактів, і ви зрозумієте наскільки активно вони [росіяни] працюють на тимчасово окупованих територіях.
Візьмемо Луганську, Донецьку, Херсонську і Запорізьку області. Перше – вони повністю контролюють цей інформаційний простір, використовуючи ретранслятори та інше. Це покладено на “ростєх”: там усе програмне забезпечення, повний контроль усіх інформаційних потоків, які там є.
Друге – це розширення мереж для того, щоб поширити свою пропаганду. От за цей період часу на окупованих територіях було розгорнуто та встановлено понад 2000 вишок мобільних мереж рф.
Третє – тут ми говоримо вже про населення. За цей період часу вони вдосконалили, модернізували та відновили 2300 культурних об'єктів: театри, кінотеатри, різні студії для нав'язування наративів рф, позбавлення нас історичної минулого. Тут включається робота особливо стосовно молоді – підручники, книги, російські програми освіти і так далі.
Хто є цільовою аудиторією теракту у підмосков’ї?
З одного боку відповідь дуже проста, з іншого дуже складна. Цільова аудиторія, передусім – це населення рф плюс, мабуть, державний апарат рф, тому що після цього [теракту] всі заходи, які будуть проводитися на московії – це буде повний контроль, подальша повна узурпація влади і, відповідно, контроль держави.
Друге, ми не можемо виключати [спробу росіян вплинути на] міжнародну спільноту. Тому що подається так, ніби росія – це жертва терористичних нападів.
Вони будуть намагатися знайти підтримку, і знову ж таки, будуть використовувати проросійські, а в багатьох випадках і оплачені, масмедійні ресурси для того, щоб просувати свої наративи, включаючи, зокрема, звинувачення України.