Навіщо росіяни створюють приватні військові компанії в Криму та чи є у них план оборони півострова? Чи дійсно вагнерівців перекидають з України до Африки і чи братимуть вони надалі участь у російсько-українській війні? Наскільки росії вистачить наступальних можливостей та чи здатен її військово-промисловий комплекс компенсувати втрачене на фронті? Чим обернувся для росії її “великий наступ”? Що відомо про депортацію дітей із тимчасово окупованих територій материкової України до Криму та до росії? Про це та інше розповів Укрінформу представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Черняк.
ДОКИ КРИМ ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ ОКУПОВАНИМ, РОСІЯНИ НЕ ЗМОЖУТЬ ПОЧУВАТИСЯ ТАМ У БЕЗПЕЦІ
– У тимчасово окупованому Севастополі 22 березня пролунали потужні вибухи. Як подібні факти впливають на дислокацію чорноморського флоту, його дієздатність?
– На території тимчасово окупованого Криму періодично лунають вибухи, в тому числі – у місцях дислокації того, що залишилось від російського чорноморського флоту. Загадкова “бавовна” – чіткий сигнал росіянам, що окупація українського півострова справді тимчасова.
Безумовно, подібні факти впливають на рішення окупантів у Криму. Ми фіксували випадки переміщення частини технічного персоналу чф до Новоросійська, розосередження російської авіації на півострові, посилення протиповітряної оборони. Окупанти почали серйозніше ставитися до загрози для своїх суден та інших військових об’єктів, але ми знаємо як про сильні, так і про слабкі аспекти оборони росіян у Криму.
– Яка наразі ситуація з логістикою на півострові? Наскільки дієздатними та безпечними є “сухопутний коридор”, міст через Керченську протоку, залізниця, зокрема після вибухів у Джанкої?
– Реальність така, що росія продовжує використовувати окупований курорт Крим як військову базу: перекидає озброєння і техніку для посилення окупаційного угруповання як на півострові, так і на тимчасово захопленій території південних областей України.
Згадане вами нещодавнє знищення російських крилатих ракет “Калібр” у Джанкої під час їхнього транспортування залізницею, систематичні вибухи на інших військово-логістичних об’єктах окупанта, включно з минулорічним руйнуванням кількох секцій мосту через Керченську протоку, свідчать: доки Крим залишатиметься окупованим, росіяни не зможуть почуватися там у безпеці.
Власне, усвідомлення вразливості логістичних шляхів на території окупованого півострова вже грає з окупантами злі жарти. Приміром, нещодавно “кадирівці” намагалася дуже швидко “пролетіти” міст через Керченську протоку і спричинили масштабне ДТП, внаслідок чого втратили чотири бронеавтомобілі.
– Що відбувається зі створенням приватних військових компаній на півострові? Зокрема, чи відповідає дійсності інформація про створення кримським гауляйтером аксьоновим нової ПВК “Конвой”, якою керують люди з ПВК “Вагнера”?
– Загарбники створюють так звані “приватні військові компанії” в межах підготовки до бойових дій на півострові. Але значною мірою цей крок також здійснюється заради особистої безпеки та для недоторканності награбованого майна. Власне, з цією метою свою приватну військову компанію створює російська корпорація “Газпром”.
Однак чи допоможе окупантам приватна армія – велике питання. Якщо аксьонови та інші злочинці в Криму хочуть конвой, то Україна здатна його забезпечити: здатись і понести законну відповідальність – наразі аж ніяк не найгірший сценарій, адже потім такої опції вже може й не бути.
УЯВІТЬ МАСШТАБНІ “РОЗБОРКИ”, ДЕ Є “ВАГНЕРІВЦІ”, “КАДИРІВЦІ”, “ГАЗПРОМІВЦІ”, “ШОЙГУНЦІ” ТОЩО
– В Інституті вивчення війни кажуть, що найкращі підрозділи “вагнерівців” знищено під Бахмутом, а “Bloomberg” стверджує, що їх збираються перекинути з України до Африки. Якою може бути подальша роль ПВК “Вагнера” у війні росії проти України, зокрема, й на тлі їхнього конфлікту з міноборони рф?
– Якщо говорити про цей конфлікт, то так званий керівник ПВК “Вагнера” євґєній пріґожин, схоже, зазнає поразки. Його критика вищого військового керівництва рф на тлі катастрофічних втрат найманців на фронті стає дедалі жорсткішою. Хоча червоних кремлівських ліній пріґожин не перетинає – про свого шефа путіна він мовчить.
Я не думаю, що чутки про Африку виникли просто так. Але це навряд чи означає, що пріґожин повністю вийде з путінської воєнної авантюри. Цілком можливо, що він продовжить вербувати найманців спершу для воєнізованого рекету чи підтримки диктаторів у окремих африканських країнах, а після військової “обкатки” відправлятиме їх на війну в Україні.
Так чи інакше, публічна гризня всередині держави-агресора свідчить, що наслідки розпочатої війни проти України вже даються взнаки. А далі для росії може бути геть кепсько. Уявіть внутрішні масштабні збройні “розборки”, де є “вагнерівці”, “кадирівці”, “газпромівці”, “шойгунці” тощо. Утім, такий сценарій імовірний тільки після повної поразки окупантів на полі бою в Україні.
ВЕЛИКИЙ НАСТУП ОБЕРНУВСЯ ДЛЯ РОСІЇ ПШИКОМ
– Наскільки вистачить наступальних можливостей рф найближчим часом?
– Нині ми бачимо, що російська армія виявилася нездатною вести стратегічні наступальні операції. Анонсований пропагандою впродовж кількох місяців так званий “великий наступ” обернувся для росії “пшиком” – вони не отримали жодного значущого результату.
Зараз росія прагне будь-що досягти виходу на адміністративні рубежі Донецької та Луганської областей, але отримані нами розвідувальні дані дозволяють Силам безпеки та оборони України планувати і здійснювати ефективні контрзаходи, що завдавали б максимальних втрат для росіян.
Якщо говорити про інерційний сценарій, тобто такий, коли зберігатиметься нинішня інтенсивність бойових дій, то наявних ресурсів у росіян вистачить на ведення конвенційної війни у 2023-му та, можливо, у 2024-му році. Якщо ж посилити санкційний тиск, то критичні труднощі в держави-агресора розпочнуться раніше.
ВПК ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА НЕ ЗДАТНИЙ ПОКРИВАТИ ВТРАТИ НА ФРОНТІ
– А як наразі впливають санкції на військово-промисловий комплекс росії? Та наскільки ворогу вдається компенсувати втрати в техніці за рахунок власного виробництва?
– Вплив санкцій на військово-промисловий комплекс рф дуже відчутний. Через брак комплектуючих ВПК держави-агресора не здатний покривати втрати на фронті, які зараз, до речі, одні з найвищих за весь час війни.
Нині росіяни шаманять над застарілими радянськими танками й відправляють їх в Україну. Звісно, тут не потрібно мати ілюзій: навіть старий Т-62 або Т-54 здатен вести вогонь, але наявний в Україні спектр протитанкових засобів як власного, так і західного виробництва уже довів здатність нівелювати архаїчний російський бронетанковий підхід.
Про вплив західних санкцій на здатність росії вести війну свідчить також і прагнення витиснути останні соки з білоруського ВПК та інші відчайдушні спроби знайти озброєння “на стороні” – в Ірані, наприклад.
– Чи можна очікувати на постачання зброї до росії з Китаю?
– Навряд чи. Китайський дракон весь рік повномасштабної війни росії проти України перебував у вичікувальній позиції. Але навіть після візиту Сі Цзіньпіна до москви, який з особливою помпою експлуатує російська пропаганда, говорити про якусь однозначну зміну позиції Китаю не доводиться.
Для Пекіна, що прагне поширити свій глобальний вплив, звісно, важливе економічне ослаблення Заходу, який підтримує Україну. Але геополітичне ослаблення росії також вкладається в канву інтересів Китаю. Тому вкрай сумнівно, що путін отримає зброю від Сі Цзіньпіна для продовження агресивної війни проти України.
ЩОМІСЯЦЯ ОКУПАНТАМ ВДАЄТЬСЯ ЗАГРІБАТИ ДО ВІЙСЬКА ДО 20 ТИСЯЧ НОВОБРАНЦІВ
– Що наразі з мобілізацією в тимчасово окупованому Криму? Чи є відмінності в підходах між мобілізацією в росії та на півострові?
– російські підходи до мобілізації зводяться до того, аби передусім відправляти на війну якомога більше чоловічого населення з окупованих територій. Далі за пріоритетністю йдуть мобілізовані з російських злиденних регіонів – фактично, йдеться про всі національні республіки у складі рф.
У тимчасово окупованому Криму росіяни нещодавно почали забирати до війська тюремних вертухаїв, пожежників і працівників інших рятувальних служб.
У росії продовжується процес прихованої мобілізації: щомісяця окупантам вдається згрібати до війська до 20 тисяч новобранців. Більшість із них має украй низький морально-психологічний стан, низьку мотивацію. Мобілізованих майже не навчають, погано оснащують і відправляють на фронт класичним “гарматним м’ясом”.
– Чи є в росіян план оборони Криму?
– Є низка фактів, які свідчать про підготовку росіян до того, щоб чинити якийсь опір звільненню українського півострова. Ми постійно відстежуємо ситуацію в окупованому Криму і констатуємо появу й укріплення фортифікаційних споруд – навіть на пляжах траншей нарили.
Але ми, як сказав сер Вінстон Черчилль, будемо битися і на пляжах.
– Який військовий потенціал сконцентрувала рф на півострові?
– У тимчасово окупованому Криму ворог має достатньо потужне угруповання – і на морі, і на суходолі, й у повітрі. Наприклад, вони сконцентрували близько 90 бойових літаків, 60 бойових вертольотів.
Звісно, ми постійно стежимо за зміною ситуації на півострові, ретельно аналізуємо отримані розвіддані, аби врахувати всі фактори й оцінити всі ризики під час планування операції зі звільнення Криму.
ПРО ЧЕРГОВИЙ ЕПІЗОД БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОГО ЯДЕРНОГО ШАНТАЖУ З БОКУ рф
– Щодо останніх заяв путіна про розміщення ядерної зброї в білорусі. Чи фіксуються дії рф в цьому напрямку? Чи є зміни в розміщенні/нерозміщенні ядерної зброї або її носіїв у Криму?
– Наразі ми можемо говорити лише про черговий епізод безвідповідального ядерного шантажу з боку рф – це стара радянська тактика часів Холодної війни.
Реальних дій щодо розміщення тактичної ядерної зброї на території білорусі станом на зараз не зафіксовано.
Якщо говорити про Крим, то, за нашими даними, росіяни розмістили там носії ядерної зброї – йдеться і про кораблі та підводні човни, і про літаки, і про наземні комплекси. Тобто потенційно така можливість у росіян є. Але сумнівно, що агресор нею скористається, оскільки такий сценарій аж ніяк не призведе до перемоги над Україною, однак означатиме катастрофу для самої росії.
– Чи фіксуються нині факти масового виїзду з півострова росіян, колаборантів?
– Ми бачимо, що вищі чиновники окупаційної адміністрації та російської армії активно продають нерухомість у Криму та відправляють свої сім’ї в росію. Можна говорити про певну тенденцію, яка триває кілька місяців і посилюється.
Рядовий склад і пересічні прислужники окупантів теж відчувають гостру необхідність полишити півострів, але їх заспокоюють, мовляв, усе під контролем, нема причин для паніки.
Загалом, чим більше російська армія зазнає втрат і поразок на фронті, тим тривожнішими стають настрої окупантів у Криму.
РОСІЯНИ ЗМІНЮЮТЬ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ДЕПОРТОВАНИХ ДІТЕЙ
– Чи є в ГУР інформація щодо викрадених на Запоріжжі та Херсонщині дітей, яких утримують у Криму? Зокрема, скількох із них вивезли до росії?
– Депортація дітей з окупованих територій до росії – один з тяжких воєнних злочинів держави-агресора. Йдеться про тисячі примусово вивезених українських дітей. Як ви знаєте, саме за цей злочин Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт путіна.
Якщо говорити конкретно про викрадених на Запоріжжі та Херсонщині дітей, то справді їх, як і неповнолітніх громадян України з Маріуполя, вивозять спочатку до тимчасово окупованого Криму, а потім частину – на російську територію.
За даними українських профільних відомств, які ведуть відповідний облік, може йтися про тисячі депортованих на півострів дітей із Запоріжжя та Херсонщини. Однак скількох із них вивезли до рф – таких даних немає.
Можу сказати, що облік депортованих дітей – вкрай складний процес, оскільки росіяни намагаються всіляко приховати свої злочини. Наприклад, вони змінюють усі персональні дані дітей, аби їх неможливо було відшукати. Потім їх русифікують у спеціальних таборах.
Тобто ми констатуємо, що росія у цьому контексті, як і в багатьох інших аспектах ведення війни, поводиться за найгіршими лекалами нацистів. До речі, досі не встановлено точної кількості дітей, яку гітлерівці примусово вивезли зі Східної Європи на германізацію під час Другої світової війни.
– Видання “Insider” повідомляло, що до викрадення дітей на новоокупованих територіях, їхнього утримання в Криму, застосування до них сили причетний колишній беркутівець Валерій Астахов. Чи можете це підтвердити або заперечити?
– Такі свідчення справді є. Беркутівця впізнав один із хлопців, якого вдалося повернути до України з російських таборів на території окупованого Криму.
У контексті цієї та інших історій насильства окупантів над викраденими дітьми можу сказати: усіх воєнних злочинців ми притягнемо до справедливої відповідальності. Ми знайдемо і покараємо усіх таких астахових. Для російських садистів, які знущалися над українцями, – над дітьми, жінками, цивільними і військовополоненими – не буде жодного спокійного місця на землі навіть після війни.
У РОСІЙСЬКІЙ ІСТОРІЇ НА МЕРТВОГО АБО НЕДІЄЗДАТНОГО ЛІДЕРА НЕ РАЗ СПИСУВАЛИ ВСІ ГРІХИ І ЗЛОЧИНИ
– У ГУР раніше заявляли, що в середовищі російської бізнес-політичної еліти формується група, яка розглядає варіанти відсторонення від влади путіна. Наскільки це саме зараз актуально?
– Така актуальність зростає з кожним днем. У публічному просторі днями з’явився аудіозапис телефонної розмови одного наближеного до кремля російського чиновника-олігарха з російським музичним продюсером, який весь час прислужував путіну.
Цей злив – одне з яскравих свідчень, що розкол усередині так званих кремлівських еліт – не сценарій, а доконаний факт. Інша річ – глибина цього розколу і готовність тих чи інших груп до дій.
– Яка ймовірність протестів у російських республіках?
– Невдоволення в російських так званих суб’єктах федерації посилюється з кожним новим вантажем із чорними мішками.
Ми фіксуємо, що невдоволення серед населення російських республік справді зростає, але про неминучість протестів наразі не дозволяє говорити з одного боку пропагандистський вплив, а з іншого – страх репресій через активні поліцейські заходи, які кремль посилив задля уникнення спротиву під час мобілізації.
– Чи варто розраховувати на падіння підтримки росіянами дій путіна?
– Це відбудеться тільки після путіна. Усунення диктатора може призвести до того, що більшість російського населення, яке в неоімперському угарі підтримувало агресивну війну та воєнні злочини проти українського народу, почне бити себе в груди і клястись у вічній опозиційності режиму. Таке вже не раз бувало в російській історії, коли на мертвого або недієздатного лідера списували всі гріхи, катастрофи і злочини.
– Що відбуватиметься в росії після звільнення Криму?
– Після повного відновлення територіальної цілісності України в росії відбуватиметься гучний скрегіт зубами, а далі – побачимо.
Валентина Рингель, Київ