Слово поваги й пошани нині й повсякчас ― українській піхоті.

Українська земля передусім належить українському піхотинцю ― своєю волею й силою він тримає її, захищає від ворожої скверни, відвойовує, робить перший крок на звільненій посадці чи вулиці.

Правда війни ― в мозолях піхотинця, який стискає штурмову гвинтівку й веде вогонь, в його очах, який вистежує ворога, у спразі після складного бою. Ковток води, і битва продовжується.

Правда війни також ― у пам’яті про кожного піхотинця. Слава воїнам, полеглим за Україну в бою!

Честь усім, хто боровся з ворогом вчора, б’є московита сьогодні і буде бити завтра!

Боротьба за свободу триває!

Слава Україні!