22 травня 1879 року в Полтаві народився Симон Петлюра — Голова Директорії Української Народної Республіки, Головний Отаман військ і флоту УНР, один із провідників української визвольної боротьби початку ХХ століття.

Його постать десятиліттями обростала московською облудою та наклепом, бо імперія добре знала: Петлюра, як і інші національні герої, становлять небезпеку ― через незгоду на малоросійство, віру у власне військо, переконання, що Україна мусить стати самостійною.

За Петлюри українська армія вела боротьбу за Незалежність з московитами всіх мастей — і більшовиками, і монархістами. За Петлюри український державний чин отримав чіткі ознаки ― регулярну армію, дипломатію, політичну суб’єктність.

Навіть в еміграції отаман не давав спокою вождям совєтської росії ― його вважали однією з головних загроз для кремля.

Рівно сторіччя тому, 25 травня 1926 року, в Парижі Симон Петлюра загинув від рук московського агента. Відтоді український полководець та державний діяч спочиває далеко від дому — на Монпарнасі у Франції.

Нині Україна продовжує процес творення Пантеону героїв ― повертає власну історію, власну пам’ять про видатних лідерів, які присвятили своє життя боротьбі за Україну.

Симон Петлюра, Андрій Мельник, Євген Коновалець та всі національні герої, хто похований на чужині, мають спочивати на українській землі. Пантеон мусить стати місцем духовної сили української нації, символом тяглості звитяжної боротьби за Україну.

Вшановуємо Симона Петлюру як одного з батьків українського війська та держави!

Слава Україні!