Заборона мови — один із найстаріших і найжорстокіших інструментів окупації та підкорення.

У лютому 1952 року в Бангладеші місцева поліція розстріляла студентів за протест проти заборони рідної мови — і цей день став символом її цінності. У 1999-му ЮНЕСКО закріпило цю дату як Міжнародний день рідної мови.

Починаючи із XVII століття українську мову забороняли щонайменше кількадесят разів — указами, циркулярами, тюрмами, розстрілами національних культурних діячів. Імперська москва витратила століття на те, щоб витравити українське слово — і не змогла.

Сьогодні росія вкотре намагається стерти українську мову та її носіїв силою. На тимчасово окупованих територіях знищують книжки, дітей переводять у російські школи — так мову намагаються зробити небезпечною, щоб люди самі від неї відмовилися.

Єдиними надійними гарантами існування української мови є держава, її народ і сильна армія. Сотні тисяч наших співвітчизників захищають рідне слово зі зброєю в руках — на передовій, у розвідці, на воді, у морі та у небі.

Честь і шана оборонцям!

Українська є рідною для майже 45 мільйонів людей у всьому світі. Спілкування нею вдома, з дітьми, в побуті руйнує плани кремля. Знищення ворогів української мови – гарантує її збереження у майбутньому.

Говоріть українською. Захищайте її.

Слава Україні!