У документі підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як “верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах”. Уперше в новітній історії поруч із “Українською РСР” було вжито слово “Україна” як офіційна назва держави.

Одразу після ухвалення історичного рішення Левко Лук’яненко вийшов на площу перед Верховною Радою і заявив: “Ця Декларація – це програма виходу України з-під влади Москви. Від нас з вами залежить, чи стане вона практичною програмою будівництва незалежної України, або промосковським комуністам-ортодоксам вдасться перетворити її у черговий порожній папірець”.

До 24 серпня 1991 року, коли була проголошена незалежність України, залишалося трохи більше року.