Події на Донбасі, пов’язані зі збройною агресією РФ проти України, наочно продемонстрували хибність політики скорочення лав Українського війська. Як наслідок, ситуацію необхідно було негайно виправляти і чисельність Збройних Сил збільшувати. Робити це в умовах ведення бойових дій значно складніше, ніж у мирний час, але керівний склад вітчизняного оборонного відомства та Генерального штабу з цим непростим завданням впорався. У підсумку в структурі всіх видів ЗС України з’явилися нові штатні бойові одиниці, чимало з яких було сформовано на фронті і які тепер по праву вважаються “народженими війною”.
Однією з таких бойових одиниць є 131-й окремий розвідувальний батальйон оперативного командування “Південь”, який днями відзначив першу річницю від дня утворення. Переважно сформована з числа добровольців, ця військова частина пройшла бойовий шлях дорогами Донбасу, визволяючи наші населені пункти від окупантів та міцно тримаючи оборону рубежів України на Маріупольському напрямку.
В її складі несуть службу люди з мужніми й палкими серцями, в активі яких “найгарячіші точки” півдня Донеччини. Вони визволяли від бойовиків Широкине, Павлопіль, Пищевик. Визволяли, раділи успіхам і перемогам та зазнавали болю втрат, пов’язаних із загибеллю бойових побратимів. В пам’яті розвідників назавжди залишаться імена сержанта Володимира Милосердова, старшого солдата Андрія Назаренка, солдатів Станіслава Рижова, Артема Носенка, Романа Василенка, які чесно виконали свій обов’язок на Сході України, не злякалися ворожої кулі, але, на превеликий жаль, з Донбасу додому не повернулися.
Воїни 131-го орб і сьогодні – на передовій, продовжують виконувати завдання з патрулювання ділянок фронту, блокування проходів ДРГ бойовиків та розмінування територій. Що характерно, чимала кількість розвідників є уродженцями Донеччини. Наприклад, дівчина з позивним “Лисиця”, яка в зоні проведення антитерористичної операції отримала державну нагороду за врятування життя пораненому бойовому побратиму на полі бою. Або боєць з позивним “Вікінг”. Він родом з села Широкине, брав участь в його визволенні від бойовиків та з болем у серці згадує, як війна зруйнувала його рідну домівку.
Багато їх там, у складі батальйону, чесних, відважних, люблячих свою країну людей. Вони родом з Донеччини та Луганщини, центральної та західної України, з її сходу та півдня, але в лиху для Вітчизни годину їх об’єднала одна важлива мета – захистити рідну землю від проросійських найманців та не дати просунутися війні в інші регіони України.
За час участі в АТО десятки воїнів розвідбату нагороджені орденами й медалями за виконання службового обов’язку під час проведення операцій на лінії зіткнення та в глибинному тилу противника. В лютому поточного року вони ж, розвідники, в числі перших увійшли в Широкине та приступили до виконання завдання з розмінування території, яку тільки-но залишили бойовики.
Напевно, один рік у мирний час – це невеликий термін. Але на війні все вимірюється по-іншому. Жити стільки часу в наметах, бліндажах і окопах, воювати та чути вибухи снарядів... Ні, це багато, це час, який іноді здається вічністю і який з честю витримав особовий склад 131-го окремого розвідбату, відзначивши першу річницю з дня створення частини. За цією датою – подвиг в ім’я життя і миру десятків мужніх розвідників і справжніх патріотів України!