ЗМІ про нас

У одній із черкаських шкіл встановили меморіальну дошку захиснику територіальної цілісності України, капітану Євгенію Подолянчуку

Урочисте відкриття відбулося сьогодні о 14.00 в черкаській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 3. Учнем саме цього закладу був Євген. Захід розпочався із національного гімну та вшанування хвилиною мовчання захисників України, які полягли на Сході.

Вшанувати пам’ять героя прийшли батьки та дружина Євгена, заступник міського голови Ігор Коломоєць, директор департаменту освіти та гуманітарної політики Марина Бакланова, представники обласного військового комісаріату, духовенство УПЦ Київського патріархату, вихованці “Пласту”, учні школи та побратими.

– Ми прийшли сьогодні вшанувати світлу пам’ять капітана Євгенія Подолянчука. Мені довелося знати Женю лейтенантом, старшим лейтенантом. Він був незвичайною людиною. Чим він був незвичайним? Це був лідер, за яким тягнулися підлеглі і не тільки. Він себе показав як педагог. У чому? Займався особисто підготовкою свого особового складу. Його група була серед кращих. Він був інструктором зі спортивного туризму. Він ще багато чого робив. Найголовніше – він був офіцером, справжнім офіцером, а значить патріотом. Я хочу, щоб молодше покоління розуміло, що сьогодні не просто зібралися люди через два роки після смерті, щоб сказати хороші слова. Вважаю символічним, що пам’ятна дошка із фотографією Жені буде на вході його школи. Бо це людина, з якої справді треба брати приклад. Навіть у тому, що він ніколи не пив, не курив і цим був сильним. Люди бачили і розуміли, що так теж можна жити. Він був зразком і це не була данина моді чи прагнення бути інакшим. Женя був зразком і це було так невимушено, природно. Для мене, тих, хто сьогодні тут присутній і був із ним в одному бою просто було честю служити з Подолянчуком, – сказав під час відкриття дошки бойовий побратим Євгена, майор Петро Герасим’як.

Подякувала за підтримку рідним, друзям, вчителям школи і дружина загиблого героя Марія.

– Часто через біль втрати хочеться якогось забуття, пригадувати лише світлі моменти. Але я дякую усім друзям, знайомим, які поруч, які не дають забути про Женю, не лише про щасливі моменти, а й тяжкі для мене та нашої родини. Зрештою ви знаєте, що Женя був прикладом. Із моїх вуст було б не правильно вихвалювати його, але він справді був “без мінусів”. Він так прожив життя і таким лишився в нашій пам’яті, – сказала Марія.

Пригадує свого учня завжди жвавим, життєрадісним, продуманим та відповідальним і його класний керівник Ірина Кучеренко.

– Знаєте, за ці два роки я дуже часто згадувала Женю. Розповідала про нього своїм колегам, друзям, знайомим, учням. Часто просто набирала в пошуковій системі “Подолянчук Євген” і сиділа читала статті про нього. Одного разу натрапила на сфотографовані інструкції, виготовлені власноруч, написані його друкованими літерами, так він писав у школі, і розклеєні на стінах Донецького аеропорту. Це інструкція із заходів безпеки в екстремальних ситуаціях. У них було піклування про своїх підлеглих. Я тоді усвідомила, що можна було б Женю й не знати, але з цих табличок зрозуміти, що він за людина. У них він весь: відповідальність, чіткість, раціональність, продуманість до деталей, – каже учителька.

Вона каже, що ще у школі Євген був завжди в пошуку, в дії, мав чимало планів, усе встигав. – Я тепер думаю, що напевно він десь на підсвідомому рівні знав, що йому відведений такий невеликий термін. Бо у той мінімальний відрізок часу свого життя він вклав максимум того, що можна було помістити, – додає класний керівник.

Представники духовенства помолилися за загиблого воїна та освятили меморіальну табличку.

Нагадаємо, Євген Подолянчук був командиром групи спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення у Кіровограді. Ще на початку бойових дій одним із перших відбув у зону АТО. Загинув 14 вересня 2014 року під час оборони Донецького аеропорту у 23-річному віці.